На великі прохання трудящих, кому складно чи впадло читати багато з монітору, дуже постараюся бути лаконічною.
     Отже, 11-13 квітня 2008 року на ріці Опір поблизу с. Дубина проходив Чемпіонат Львівської області з ТВТ (для тих, хто такий темний, як я була ще в п’ятницю, пояснюю – Техніка Водного Туризму ))). Заїзд учасників, в принципі, мав бути в п’ятницю 11 квітня зранку (з метою, щоб до вечора вже були натягнуті ворота для суботнього слалому), але так як більшість команд це проігнорували (фактично, були тільки наші представники – Юрко Пеленський, Любко Полюга та Іван, «одногуртківець» Любка; а ще з ними приїхали Прокіп та Оля), тому натягування дротів і чіпляння на них патиків в біло-зелену або біло-червоно полосочку перенеслося на суботу.
     Ще частинка команди (Олько, ТТ, Мирко, Юрко Куркевич, Юлька та я) приїхала в п’ятницю ввечері і з радістю помітила, що все вже майже готове – буквально залишилось лише зібрати Ерка (з його всіма гвинтиками і шпинтиками це особлива церемонія, в яку можуть бути посвячені лише обрані – ми з Юлькою попали в це число і дуже з того тішилися ))), вставити вставки в Безіменного та напомпувати їх, що ми з успіхом та досить швидко зробили.
     По тому була запашна вечеря з макаронів з тушівкою.
     Ранок наступного дня почався з добровільно-примусового вставання, адже була велика купа роботи, яка, хоч і не благала про те, щоб її виконали, але все ж очі мозолила. Десь в той час, коли всі повилазили назовні з тепленьких наметів, доїхала решта «банди» - Кузен, Івась з Олею та Ромко з Зоряною; то ж діла закипіли – хлопці пішли ставити ворота, я з Юлею – тренуватися на двійці, решта поралися в таборі – варили сніданок, дотягували «таборові роботи» тощо.
     Коли все було готове (тобто не лише наші, але й чужі ворота теліпалися над водою))), ми швиденько обійшли трасу, проглянули її, тоді нашвидку пообідали і змаг зі слалому почався. Кожному екіпажу було дано дві спроби, зараховувалась краща. На каяку від Пласту виступав Юрко Пеленський, на двійці – я і Юля, на четвірці – ТТ, Івась, Кузен та Ромко. Результат слалому досить втішний – обидва катамарани мають третє місце (ну, мушу похвалитися – ми з Юлькою порвали всіх дівок, так тішимось))).
     Після змагання ми зовсім не почувалися знесиленими, то ж ще закинулись трохи вище за течією та посплавлялись – я і Юля; Олег, Мирко, Любко і Юрко Куркевич, Киба та Оля Герус, а ще були катамарани Манівців та КРСу (останній - безрозмірний, куди вони були готові взяти всіх, хто не поміщався у зазначені вище))). Хлопці на четвірці залишились в таборі тренувати слалом на воротах, які ще не зняли.
     Вечеряли гречкою з м’ясом, а потім смакували курячі стегенця.
     Наступний день, останній, почався зі знімання воріт (подумати не могла, що то така довга і марудна справа), далі була гонка, на яку ми закинулись трохи нижче того місця, звідки сплавлялись попереднього дня. Що ж, пройшли її теж досить не погано, наша четвірка навіть не просто «не погано», а дуже файно!, але, чесно кажучи, нам з Юльою перший раз траса легше далась.
     По завершенні змагань ми повернулись в табір, склали його, тоді пішли на закриття, отримали купу чесно зароблених зелених грамот, сфотографувались на пам\'ять всі разом (ці та інші фото можна і треба вимагати в Олега Осадці та Юркового друга Прокопа) і повернулися до улюбленої нам справи «запаковування машини». Завершивши її ми з чистою душею горді собою (хай маленька перемога, але ж це тільки початок!) поїхали додому...
     Файні були змагання. Всі дійсно дістали масу задоволення...