Стандартно, як і кожного року Черемош розпочався збіркою учасників у Ворохті. Всі з'їжалися з різних куточків України з Нікополя, Києва, Луцька, Львова, Івано-Франківська. Але всі опинилися в одному потязі, який прямував до Ворохти:)
Звісно у Ворохті вже чекав наш транспорт з проводом, щоб доправити всіх на місце таборування. Кому повезло ті їхали з комфортом у Transporteri, а от кому не повезло, отримували насолоду у червоному бусі:), де в компанії учасників не можливо було сумувати, жаль що співати не можна було:( Зате сидівши на лавках поміж наплічниками і відчуваючи кожну ямку і камінчик, які зустрічалися по дорозі до місця табору було досить весело:)
Прибувши на місце табору було вже досить темно, але для учасників це не було перешкодою, щоб розкласти намети, адже над головою було зоряне небо, яке не так часто ми можемо побачити у загазованому місті:)
Після довгої дороги з'ївши всі харчі, голодні учасники вже не могли дочекатись гарячого чаю з канапками, які вже на них чекали і залізти в теплий спальник, щоб виспатись і набратись сил для наступного дня. Але для 4 залоги ця ніч не була такою. У них все розпочалось зі стійкування, а потім сніданку.
За програмою вишколу о 7.00 усіх учасників розбудив свищик 1 асистента. Всі щодуху бігли на ставання, хто взутий, хтов шкарпетках, а хто взагалі босий. Ніхто не хотів бути останнім в лаві, а ще більше мокрим:)
Ось так і розпочався перший день вишколу!
А дальше все пішло, як то кажуть "Як книжка пише". Поснідавши і набравшись сил розпочалось теоретичні гутіроки, такі як техніка безпеки і морські традиції і звісно ж таборові роботи, а як без них?
Після обіду вже всі учасники мали можливість потримати в руках весла, надіти спаски і каски і бути озброєними вийти на воду. На воді вже кожен зрозумів для чого їм весло і що з ним робити:)
Цей день закінчився ватрою знайомств та представленням своїх залог, після чого кожен витягнув з чарівної шапки собі таємного друга, щоб роти хоч комусь маленькі приємності.
На наступний день всі учасники змогли отримати задоволення від закидки, вище місця табору. А ще більшу насолоду сплавляючись вниз, долаючи перешкоди, хоч не великі, але перешкоди:)
Цей день нам дарував сонячне промінням і навіть в думках не було що все закінчиться не так, як починалось:( Під час вогників, які залоги проводили зі своїми кураторами застав їх дощик. І курочку, яку кожна залога мала запікати, вийшла "мокра курка". Але навіть цей дощ не був перешкодою посмакувати запеченим м'ясом.
Цілу ніч крапельки стукали по наметах і на третій день вони не щухали ні на хвилину:(
Протягом дня всі були мокрі, але це нікого не засмучувало і не зупиняло, оскільки рівень води в річці піднявся і це не могло не радувати!
Кожного екіпажу чекали попереду нові нерозвідані ще перешкоди, які називають порогами Дземброня, Гучки, Гуки.
Стільки води, валів, які накривали з головою на перешкодах і підвищували у кожного адреналін і силу гребти швидше і відчувати всю стихію води , бути з нею одним цілим.
Паралельно зі сплавом відбувався змаг з рятівництва на якому можна відзначити за акторську майстерність Олю Сінкевич, яка вміло зіграла роль потерпілої. На допомогу якій кинулись хто тільки міг. Також можна відзначити Бойчук Олену, Дмитрук Оксану, Кулака Слвіка і Лещинську Оксану за оперативність в допомозі.
Четвертий день, був днем змагань між залогами на довгій гонці і слаломі, де кожна залога показувала чого навчилися і на що здатні самі без інструкторів.
Гарні результати показали всі команди, але можна відзначити за швидкість у гонці 3 залогу, а 2 залогу за технічність проходження воріт.
Ось так і добіг до кінця наш вишкіл, але найцікаве було на закритті, де першунами стали ст.пл.прих. Олена Бойчук і ст.пл.прих. Славік Кулак. Які показали зразкову пластову поставу та відмінні успіхи та вправність впродовж вишколу.
Змучені, виснажені, з бажанням виспатись, всі поїхали додому. Але надіюсь з хорошими враженнями, переповненими емоціями і бажанням ще раз повернутись!
Доброго вітру!

Всі фото в нашій галереї :)