Цього року Курінь «Чорноморські Хвилі» відкрив місяць липень прогулянкою по Дніпру на козацькій чайці «Спас». Очолював мандрівку відважний Чорноморець Мирон Гуменецький, який і був капітаном корабля. Подорож тривала 3 дні, а пережито було стільки всього, що навіть за 3 роки не розкажеш. Час було проведено із задоволенням і з великою користю для усього куреня.

Отже все почалося 1 липня на території Київського яхт-клубу. Після невеликого інструктажу і офіційного відкриття дійства, ми впевнено вирушили у відкриті води широкого Дніпра. Погода могла б бути кращою, бо Київ зустрів нас дощами, та попри все ми вдало рухалися вперед спершу на моторі, потім - на вітрилах. Таким способом до вечора ми дібралися до с.Халеп’я ,де нас дружньо зустрів п. Віталій - щирий прихильник козацького роду. Тут на нас чекала смачна вечеря і тепле ліжко. А також вахта, про яку ніхто не мав права забути.

Другий день почався вже з хорошої погоди, світлого неба і теплого сонця. Після вдалого відпочинку ми вирушили в дорогу. Цього дня вітер явно сприяв нам і дув в наші вітрила. Навіть дощ побоявся йти, і ми продовжували подорож під відкритим небом без ніяких перешкод і невдач. Тепла атмосфера, гітара, спів - і тут вже хороший настрій. А ще відкриті води, легкий вітер і невимовно гарні краєвиди. Ну, тут вже нічого кращого й не знайдеш. Так скоро летів час, і от ми дойшли до села з козацьким минулим, Трахтимирова. Тут нас зустріли Дніпрові козаки, з якими ми відвідали давні козацькі могили і ще краще ознайомились з історією цього місця. Далі наша дорога пролягала до самого Канева. Але прибули ми туди вже пізно ввечері чи то навіть - вночі. Та все ж таки вартувало зустрічати захід сонця на човні, посеред широкої ріки, пити чай і потрохи вмощуватись у теплий спальник. Спали на кораблі під відкритим небом. Але в цей пізній час ми не забували про керування кораблем. Довгу ніч ми верталися з Канева до Трипілля. Нічна вахта по своєму особлива. Приходить розуміння того, що гутірка на кмт з водно-дорожної розмітки досить таки практична. Ми керували чайкою, повертали стерном, щоб йти по фарватеру. Іноді буйки були ледь помітні, іноді не всі присутні, іноді не всі горіли…словом все як в Україні. Посеред ночі нас зустрів міцний туман, через нього було важко помітити вогні буїв…Але він зник так, як і з’явився.

От і попереду третій, останній день мандрівки, але таки - один із найкращих днів подорожі, ну, принаймні на мою думку. Та чого варта тільки та ніч доїзду назад до Києва. Небо, зорі , палуба. То залишається незабутнім. Ранок того дня почався для мене в 4 годині, коли прийшов час стернувати. Почало сходити сонце і тут для стернового найважливіше було не заснути. Як то кажуть хлопці, для водія - це найважчий час керування… Того дня ми відвідали Трипілля – музей найдавнішої культури, який залишив слід історії в нашій подорожі. Дорогою до Києва, зупинялися на «поплавати», тоді наша морська сім’я поповнилася морськими пластунами. Марта та Слава склали Слово морського пластуна, а Оленка Бойчук отримала свою довгождану хустку та шеврон.
От так і доходила мандрівка до свого кінця. Знову Київський яхт-клуб - поїзд - Львів. Попри всі екскурсії і зупинки ми встигали купатися в річці , святкувати день народження ( Лю, ще раз вітаємо) і проводити різні офіціози. Вахтування на палубі, стернування чайкою, дружня товариська атмосфера, надзвичайні краєвиди - те все не можливо описати тут, чи побачити на фотографіях, то все треба відчути і пережити самому.


Велике дякую усім, хто доклався до організації даної поїздки, а особливо Капітану чайки «Спас» – пану Гумі. За його силу волі та витримку впродовж 3х днів.
Для довідки:
Капітан Чайки: пл..сен. М. Гуменецький, п. Гума, ЧМ
Капітан мандрівки: ст..пл. М.Королишин
Голова МР в Україні: ст..пл. Ю.Полюга, ЧХ
Скіпер: ст..пл. Л.Добриніна, ЧХ
Боцман: ст..пл. М. Бобко, ЧХ
1 асистент – ст.. пл.. М.Моравська
2 асистент – ст..пл. вірл. І.Гофрик
4 асистент – ст..пл. прих. С.Значко
По мотору виступала ст..пл.прих. Л.Цоп
Команда: ст..пл.вірл. Х.Цимбровська, ст.пл. О.Дмитрук, ст..пл.прих. О.Бойчук, ст..пл. прих. А.Олексин, ст..пл. вірл. М.Марченко, пл..розв. М.Лаба.