19.08.2008
     Почалося все з того, що учасники, спраглі до вражень, води та нових відчуттів, зібралися 10 серпня 2008 року Божого о 18.00 на головному залізнодорожньому вокзалі у великому портовому місті Львові. Сівши в потяг одразу ж почали знайомитися, спілкуватися, співати, тому незчулися, як прийшов час лягати спатки.  О шості ранку поїзд прибував до столиці, тому виспатися особливо не вийшло, але хіба ж це перепона чи причина для поганого настрою для справжніх майбутніх морських вовків та вовчиць?!

Автобус нас довіз до берега Дніпра... Та, на жаль, не того, який нам був потрібен. Тож вийшло майже як у пісні: «Просто ти живеш не на тому березі ріки, де я стою, де чекаю місяці/роки…» Ну, не зовсім місяці/роки, але трішки часу нам таки довелося подарувати чеканню, поки славний козацький корабель «Спас» нас не забрав та не переправив на загадковий острів Великий. По дорозі учасники широко розплющеними очима милувалися краєвидами, розглядали чайку та з не меншим інтересом спідлоба поглядали на козаків-резидентів човна, що, здавалося, втекли зі сторінок шкільних підручників з історії лише для того, щоб завітати до нас в гості та подарувати нам частинку автентики та такого особливого та нетипового для сучасного життя…

Діставшись до нашого остаточного пункту призначення все і почалося… 

День перший. 11.08.08

     Перший таборовий день Крайового морського табору не можна назвати особливим – шість залог отримали завдання таборові роботи та сумлінно їх виконували: учасники мали зробити камбуз (кухню), капітанський стіл, гальюн (лятрину), площу для збірок, дошку оголошень, а також, звісно, почистити пляж від сміття та водоростей.  
 

День другий. 12.08.08

     Другий день почався традиційно – вставання о 7.00, руханка та ранкові купання, відкриття дня, сніданок і… Заняття, звісно ж. Цей день був повний як теорії, так і практики – учасники прослухали першу медичну допомогу, погодознавство, північну міфологію, збір і будову плавзасобів, зокрема катамарана і байдарки, і, звісно ж, остаточно завершили таборові роботи. Щодо особливого, то родзинкою цього дня була практична гутірка на «Спасі», де учасники вчилися основ такелажу, піднімати вітрила, прокладати курс човна за допомогою ДжіПіЕс’у та паралельних лінійок і карт та просто слухали байки бувалих моряків. В кінці цього дня учасники нарешті заслужили на легенду, то ж на ватрі знайомств показували представлення свої залог, назви яких були відповідні таборовій атмосфері. Суть історії табору проста – експедиція з 36 осіб вийшла у відкрите плавання з метою дістатися до досить-таки відомого острову, щоб провести там певні дослідження. Під час подорожі починається шторм, судно попадає в аварію, і люди дивним чином опиняються на острові, але не тому, куди планувалося… Але вони не падають духом – організовують свій побут, придумують, як звідти вибратися, досліджують територію і випадково натрапляють на старезний лист, що розповідає про древню цивілізацію та її богів. В кінці листа йдеться про дивні артифакти, знайшовши які…

«Широко розплющіть очі. Все, що треба, навколо вас…» - таким було останнє речення.

По ватрі була тиха ніч…

 

День третій. 13.08.08

     Прийнято вважати (чи то пак, доведено психологами), що третій день будь-якого табору є одним з найскладніших – начебто діти вже втратили перше сліпе захоплення чимось новим та екстраординарним і починають сумувати за домом…

Що ж, ненапряжний та водночас достатньо інтенсивни й ритм дня не дав змогу юнацтву відчути щось подібне. Заняття, традиційно, розпочалися о 9.00. Учасники мали змогу збагати свій загальний розвиток інформацією з таких галузей та ділянок, як теоретична навігація, водна картографія, впоряд, теорія водолаження. Також цього дня було оголошено капітуляцію збором та будовою плавзасобів, то ж вони, складені та надуті, стояли на березі в очікуванні гребців, які не забарились, то ж дуже активно та весело відбулися перші практичні заняття на байдарках та катамаранах. Після обіду на табір прибув інструктор із теорії та практики ялів Стефан, то ж колекція плавзасобів вдало поповнилась дечим новим. День не пройшов, а пролетів якось так наче на одному подиху та завершився залоговими вогниками, на яких учасники мали змогу обговорити ту частину табору, яка вже пройшла, та висловити певні побажання на майбутнє. За чесність, щирість, а також веселе горлання пісеньок юнаків та юначок нагородили… Хм, ні, не водою, бо після 20.00 до ріки підходити не можна. Учасників нагородили шоколадом))) 
 

День четвертий. 14.08.08

     Ранок пройшов по вже накатаній схемі – вставання, руханка, вмивання, ранкова купіль з залоговими кураторами, відкриття дня, сніданок. По тому почалися інструктажі з водної сигналізації, каяку, ялів, плавання, практична навігація. Цього дня прийшли яхтсмени з одного київського яхт-клубу, які професійно і цікаво розповіли про вітрильництво і поділилися власним досвідом щодо ходіння на яхті. Ввечері відбулася ватра, на якій кожна залога танцювала ритуальний танок для здобрення богів та знаходження захованих артефактів. Треба сказати, що з завданням вони впоралися на відмінно =)

День п’ятий. 15.08.08

Звичний ритм таборового дня – теоретичні та практичні заняття – теорія та практика вітрильництва, такелаж, катамарани і каяки; спекотний обід,  рулетка за капітанським столом… Зараз післяобіднє організоване дозвілля… Життя вирує =)))

П\'ятий день (продовження)
     По обіді у учасників були дуже цікаві заняття – практика каяка та катамаранів, водна піонірка, серф,інг практика сигналізації. Попри таку напруженість та динаміку, учасники не забували натякати (чи то пак так несміливо нагадувати), що, не зважаючи на те, що вчора була ватра, вони би хотіли ще одну... Тому провід вирішив зробити їм сюрприз. Все дуже просто – юнацтво на годину розходиться по залогових вогниках, потім перший асистент (бунчужний - прим. Пластового порталу) свистить збірку (начебто до тихої ночі), а насправді на... вечірку.
     Насправді все пройшло дуже весело, от лише тихенько – це був єдиний мінус – ми не взяли з собою колонок, але ж вечірка була радше форсмажорною, ніж запланованою раніше. Але учасникам сподобалось, і це основне. Вони так просили: «Ну ще хоча б один танець, ну, будь ласочка...»

Шостий день. 16.08.08
     Цей день став одним з найособливіших днів табору, але не лише тому, що він був екваторним в плані погоди і в плані хронологічного розташування, а й тому, що цього дня в учасників, попри класичні заняття на ялі, серфах, байдарках, картографії, самозарадності та ін., була дуже оригінальна теренова гра. Вона була дуже близькою до реальності та цілком відповідала поняттю «брати корабель на абордаж». Насправді все дуже просто – козаки з чайки собі сподобали пані капітана нашого табору і вирішили її викрасти. Вирішили – зробили. Заодно забрали і ринду. І пішли у відкрите плавання (правда, в межах доступності і в зоні досяжності).
     Поки пані капітан страждала в полоні, учасники мужньо зібралися на березі, стернові перебрали провід, і вони вирушили в бій. Наблизилися, перші сміливці покинули свої плавзасоби і полізли на... на вимазаний олією борт чайки. Ну й ну. Оце завданнячко. Але і це їх не зупинило – вони продовжували вилазити, і навіть коли падали в воду (прим. всі були в рятівних камізельках), все-одно не здавалися. Гаряча битва тривала близько півгодини, поки учасники повністю не заволоділи судном та, втішені і дуже горді собою, повернулися з пані капітаном та риндою в табір.
     А ввечері відбулася грандіозна ватра–святкування-визволення–екватор...

Оновлення від 19.08.2008 - кілька фотографій авторства Романа Балука