Від самого започаткування Пласту, спеціалізаціині табори були підставою пластування і співжиття між пластунами. Виховно вишкільні табори, так як ми їх нині знаємо, ще не існували. Перші пластові спеціалізаційні табори були мандрівні та канойкарські, які відбувалися у Карпатах і на ріці Дністер в Західній Україні.

Буває, що гурток юнаків, які з успіхом відбули пробу „Скобиного хвату”, виявляє особливе зацікавлення пластуванням на воді. Не занедбуючи праці над собою, згідно з вимогами проби „Скобиного лету”, вони можуть присвятити більше уваги своїй улюбленій формі пластування.

Ось так у першому випадку члени гуртка морського (водного) пластування спільно засвоюють моряцькі вмілості, набувають знання з широкої ділянки мореплавства, суднобудівництва тощо. Власною помисловістю і зарадністю, пластовим заробітком і ощадністю, буває, зуміють набути у власність менший чи більший човен, вітрильник або навіть і моторовий човен, спільно, устатковують своє судно, підготовляють до плавби по річках чи озерах.

Улітку гурток може організувати водний табір, чи сталий над якимсь озером чи рікою, чи то мандрівний, малими човнами (каюками) відвідуючи різні околиці.

Пляноване, розумне пластування на воді, плавання, водні спорти, плавба вітрильними чи моторовими човнами — все це має свій особливий чар. Змагання в різних умілостях і зарадність у співжитті з цією могутньою стихією природи розвивають і гартують душу й тіло.

Але природні сили води річок, озер і моря не тільки повні краси, могутности і принади. Вони теж і грізні, особливо для необережних чи недосвідчених.

Тому гурток, що вирішить прийняти таку форму пластування, може провадити свої вправи і ступнево набувати досвіду тільки під керівництвом фахового інструктора.

Інструктором морського пластування повинен бути не тільки досвідчений пластун, але людина, що має такий вишкіл у цій ділянці, який дозволяв би брати відповідальність за безпеку зайнять і здоров’я юнаків.

Гуртки спеціялізаційного пластування належать до звичайних юнацьких куренів і виконують усі обов’язки, що з цієї приналежности випливають. Провід куреня одначе бере до уваги їхні зацікавлення і дає змогу, де це можливе, в рамках діяльности куреня цю їхню спеціяльність виявляти і вдосконалювати.

Морські (водні гуртки) прибирають особливі, підхожі їм назви, як от „Морські Соколи”, „Альбатрос”, „Чорноморці”,” та ін.

Правильник спеціялізаційного пластування передбачає теж окремі відзнаки та деякі особливості пластового однострою, як, наприклад, моряцьку форму накриття голови, штанів під час плавби тощо.

Згідно з цим правильником, вимоги ІІІ-ої пластової проби доповнені двома точками, в яких з’ясовані знання й умілості кандидата, що бажає здобути найвищий юнацький ступінь для таких пластунів.

Для відзначення особливого знання в морському (водному) пластуванні, пластуна скоба звемо „пластун скоб-гребець”, або „пластунка вірлиця-гребець”.

При булаві крайового коменданта пластунів та при Головній Пластовій Булаві існують референти для такого пластування, які допомагають морським гурткам і спрямовують їхню діяльність на правильний шлях.

Спеціялізаційне пластування має тоді справжню вартість для самовиховання юнаків, коли вони уникають перебільшення, коли завжди мають на увазі, що це тільки особлива, найбільш підхожа для їхніх зацікавлень форма пластування, а не якась ціль сама для себе.

Тож, якби Ти, друже, став морським пластуном, вивчай значення моря і мореплавства для нації, плекай традиції рідної фльоти і набувай знання, фізичної наснаги й досвіду в Твоїй спеціальній ділянці завжди з думкою про те, що ця підготова може бути корисною для цілої нашої спільноти, яка завжди потребуватиме різних фахівців.


Джерело:
\"ЖИТТЯ В ПЛАСТІ\" ПРО СПЕЦІЯЛІЗАЦІЙНЕ ПЛАСТУВАННЯ
Д-р Олександр Тисовський. Життя в Пласті. Посібник для українського пластового юнацтва. Друге, доповнене видання. Торонто – Дітройт, Пластове видавництво \"Молоде життя\". С. 524-526.