4.5. Свято Миколая для дітей з сиротинців.
Свято Миколая – 19 грудня – день, чи то пак, ніч, коли частинка небесних чар опускається на землю для того, щоб зробити щасливими всіх, хто цього потребує, хто цього чекає, хто тримає серце відкритим для добрих діл і милосердя. Мабуть, саме останнє і є стимулом та поштовхом тому, чого взагалі таке поняття, як Свято Миколая для дітей з сиротинців, виникло.
Станом на сьогоднішній день дуже багато організацій – студентських, християнських, скаутських і т.д. проводять подібні акції під різними егідами та гаслами: «Стань Миколаєм для дітей з сиротинців», «Зроби свято сиротам», «Подаруй дітям свято» тощо – зміст той самий, хоч форма висловлювання і змінюється. Та Пласт був одним з перших, хто започаткував цей своєрідний бум милосердя – ще з кінця 90-х років дану акцію взяв під опіку пл. сен. Володимир Раковський, ЧМ (пан Рак, ЧМ), і на даний момент лише львівські пластуни опікуються двома дитячими будинками – у с. Сколе та с. Жовтанці (останнім, зокрема, вже 6 років займаються деякі представниці 16-ого куреня УСП «Чорноморські Хвилі»).
Яким чином виглядає дана акція? Вона є дуже громіздкою, на відміну від того, що може здаватися на перший погляд, та вимагає багатьох затрат зусиль та праці. Отже, з самого початку, пластуни їдуть до сиротинця писати з дітьми листи, наперед домовившись з адміністрацією, щоб всі дітки були на місці. Дуже бажано таки, щоб листи писалися в присутності пластунів, бо часом бувають неприємні інциденти – вихователі самі пишуть, що треба їм для власних цілей - для своїх дітей, на продаж (як це не жорстоко звучить!), то ж імовірність, що в таких випадках дитина отримає те, що справді хоче та що їй потрібно, невпинно прямує до нуля...
Отже, коли листи вже на руках, необхідно скласти детальний реєстр-таблицю з двох колонок – «Дитина-замовлення» щоб знати, з чого формувати подарунок на випадок, якщо хтось загубить лист, що на практиці трапляється досить-таки часто. Коли реєстр складений, листи можна роздавати пластунам на руки.
Орієнтовано за десять днів-тиждень подарунки потрібно зібрати в одному місці та ще раз продивитися згідно з реєстром. Можливо, якщо є якась гуманітарна допомога від, до прикладу, Мальтійської служби, чи просто добродіїв, допакувати пакунки іграшками чи солодким, якщо ні, то просто пересвідчитись, чи діти отримають те, що хотіли, хоча б приблизно, та чи подарунки не є безглуздими (випадок з досвіду – у подарунок трирічній дитині поклали светр для пятнадцятирічної!). Також дуже бажано, щоб подарунки були максимально рівнозначними, адже коли одна дитинка отримає 300 грамовий подарунок, а пакет іншої заважить пять кілограм, не дуже то красиво вийде.
Коли всі подарунки передивилися, їх можна везти в сиротинець. Робити це варто максимально близько до Миколая, хоч 19 грудня не завжди виходить, тоді можна 18 або 20, але не пізніше, бо тоді чар свята пропадає.
Також варто паралельно з підготовкою подарунків придумувати сценку, бо просто привезти подарунки – надто банально. Це може бути найпростіший діалог Миколая з чортом, але він обовязково повинен бути, адже це дуже зацікавлює дітей. Можна також роздавати подарунки дітям тільки після того, як вони затанцють/заспівають/розкажуть віршик і т.д. – це дуже стимулює їх креативний розвиток. І, що теж необхідно взяти до уваги, подарунки треба віддавати дітям прямо в руки, бажано не передавати їх через бог-зна кого, бо тоді вони теж можуть не потрапити до пункту призначення.
Що ж, дана акція – особлива. Можна сказати, навіть дуже особлива, бо вона несе в собі теплу атмосферу свята, справжнього істинного непідробленого свята. Але всю його радість можна відчути лише якщо робити це дійсно від душі.
Станом на сьогоднішній день дуже багато організацій – студентських, християнських, скаутських і т.д. проводять подібні акції під різними егідами та гаслами: «Стань Миколаєм для дітей з сиротинців», «Зроби свято сиротам», «Подаруй дітям свято» тощо – зміст той самий, хоч форма висловлювання і змінюється. Та Пласт був одним з перших, хто започаткував цей своєрідний бум милосердя – ще з кінця 90-х років дану акцію взяв під опіку пл. сен. Володимир Раковський, ЧМ (пан Рак, ЧМ), і на даний момент лише львівські пластуни опікуються двома дитячими будинками – у с. Сколе та с. Жовтанці (останнім, зокрема, вже 6 років займаються деякі представниці 16-ого куреня УСП «Чорноморські Хвилі»).
Яким чином виглядає дана акція? Вона є дуже громіздкою, на відміну від того, що може здаватися на перший погляд, та вимагає багатьох затрат зусиль та праці. Отже, з самого початку, пластуни їдуть до сиротинця писати з дітьми листи, наперед домовившись з адміністрацією, щоб всі дітки були на місці. Дуже бажано таки, щоб листи писалися в присутності пластунів, бо часом бувають неприємні інциденти – вихователі самі пишуть, що треба їм для власних цілей - для своїх дітей, на продаж (як це не жорстоко звучить!), то ж імовірність, що в таких випадках дитина отримає те, що справді хоче та що їй потрібно, невпинно прямує до нуля...
Отже, коли листи вже на руках, необхідно скласти детальний реєстр-таблицю з двох колонок – «Дитина-замовлення» щоб знати, з чого формувати подарунок на випадок, якщо хтось загубить лист, що на практиці трапляється досить-таки часто. Коли реєстр складений, листи можна роздавати пластунам на руки.
Орієнтовано за десять днів-тиждень подарунки потрібно зібрати в одному місці та ще раз продивитися згідно з реєстром. Можливо, якщо є якась гуманітарна допомога від, до прикладу, Мальтійської служби, чи просто добродіїв, допакувати пакунки іграшками чи солодким, якщо ні, то просто пересвідчитись, чи діти отримають те, що хотіли, хоча б приблизно, та чи подарунки не є безглуздими (випадок з досвіду – у подарунок трирічній дитині поклали светр для пятнадцятирічної!). Також дуже бажано, щоб подарунки були максимально рівнозначними, адже коли одна дитинка отримає 300 грамовий подарунок, а пакет іншої заважить пять кілограм, не дуже то красиво вийде.
Коли всі подарунки передивилися, їх можна везти в сиротинець. Робити це варто максимально близько до Миколая, хоч 19 грудня не завжди виходить, тоді можна 18 або 20, але не пізніше, бо тоді чар свята пропадає.
Також варто паралельно з підготовкою подарунків придумувати сценку, бо просто привезти подарунки – надто банально. Це може бути найпростіший діалог Миколая з чортом, але він обовязково повинен бути, адже це дуже зацікавлює дітей. Можна також роздавати подарунки дітям тільки після того, як вони затанцють/заспівають/розкажуть віршик і т.д. – це дуже стимулює їх креативний розвиток. І, що теж необхідно взяти до уваги, подарунки треба віддавати дітям прямо в руки, бажано не передавати їх через бог-зна кого, бо тоді вони теж можуть не потрапити до пункту призначення.
Що ж, дана акція – особлива. Можна сказати, навіть дуже особлива, бо вона несе в собі теплу атмосферу свята, справжнього істинного непідробленого свята. Але всю його радість можна відчути лише якщо робити це дійсно від душі.