Зголосилось поїхати 8 зацікавлених, нажаль через поганий стан здоров’я поїхало 7. Отже, це свято тривало 2 дні. Відразу на вокзалі нас зустріли дівчата-пластунки, які відібрали у нас найцікавіший процес пошуку й остраху. Після реєстрації, я встиг віддати свою футболку на конкурс футболок, яка, до речі, була чи не єдина «handmade», порозглядати все навколо та приєднатись до усіх на відкриття ДП2007. Відкриття подіяло на нас дуже сильно, бо це був взагалі перший пластовий захід для нас. Після відкриття, певний час у кіноконцертному залі переглядали театральні вистави різних куренів, й було прийнято рішення провести певний час у місті. Зголосились повернутись на чорно-білу вечірку, яка була досить таки цікава. Така собі неформальна середа спілкування пластунів за допомогою рухів. Різних рухів. Лунав твіст, джаз, рокабіллі. Після вечірки спочатку зібрались у кімнаті в тій самій Погулянці, де ми мешкали, й де проходили усі заходи. Опісля певного часу розділились, деякі лишились у кімнаті спілкуватися, а деякі харків’яни почали налагоджувати творчі зв’язки з іншими куренями, та безпосередньо з учасниками свята. Другий день ще більше був пов’язаний з вивченням місцевості та особливостей, тому ми відвідали лише частину акцій та конкурсів. Я довго ще шукав свою футболку опісля тих конкурсів.. Закриття. Завершенням дня були продовження чорно-білої вечірки, тільки більш попсоване, та метал-party, яке продіяло 20 хвилин, та скінчилось через низьку кількість відвідачів на ній. Бо у тих то прийшов туди, й у того хто робив музику були різні думки щодо поняття метал. Що ми отримали від цього: Враження, натхнення й досвід. Нові знайомства, налагодження творчих зв’язків. Цікаві емоції, відбитки міст у пам’яті. Особлива подяка Соломії, яка нас зустріла, яка бігала, яка організовувала, яка допомагала… Від усього нашого товариства що зголосилось, виражаємо подяку й шану.