[size=14]Вишкіл Міфології[/size]
[size=12][center] Що таке Яв, Нав і Прав?
або
як я у Відьом на вишколі гостював.[/center]
Цього року вперше старшопластунським куренем Спетові Відьми, був організований Вишкіл Української Міфології, що проходив у Львові в часі 17 - 18 листопада. Що повязує романтику, таємницу, минуле, весілля, Ярила й вишиванку дізнайтесь далі.
Отож, я прийшов на вишкіл другого дня. Думав, що посиджу одну гутірку, але... мене, напевно, причарували і я залишився до самого кінця... І, я думаю, не даремно... бо розказувли справді дуже професійно, ніби знають про це з дитинства... А самі гутірки за своїми темами теж не пасли задніх, вісно після відьом.
[right] В давнину, ляльки розрізнялись за маркуванням:
у ляльках для хлопчиків збоку писало Х, а для дівчат - Д. [/right]
Перша гутірка була присвячена іграшкам. Її проводила подруга бунчужна, - Оленка. Я й не підозрював, чим забавлялись українські діти сотні років назад... Найбільше тут сподобалась розповідь-легенда, про першого сирного-коника... Було то одного разу на карпатських просторах, в часі літа, коли вівчарі піднімаються в гори з своїми отарами. Сидів один з них в колибі, готуючи, звично, кашу, теребивши в руках кусочок бринзи. Задумавшись про свою кохану, вівчар ненароком випустив у вариво той кусочок сиру. Тоді одразу почав вишукувати в каші ті грудочки, щоб з нього не сміялись його побратими. Видзьобавши одну, він побачив, що кусіньчик сиру в його руках піддавався його пальцям. З нього він зробив коника... Романтика гір...
Далі була дуже оригінальна процедура вибачення пред товариством за спізненням... Яку ти зможеш передити тільки там, - у відьомському колі... Не буду розказувати, щоб було цікавіше... Таємниця...
Наступною гутіркою було лялькарство... Перед кожним виросла купка сіна... станиця перетворилась в стайню... по кімнаті почали літати різнокольорові мотки ниток на мітлах. В руках інструктора, Люби, з ниток, клоччя і сіна кожної миті все чіткіше і чіткіше видніла лялька... Це було трошки незвичайно і водночас відчуваєш себе в ті далекі часи, хліборобом, який щоб застпокоїти свою дитинку робить для неї лялечку з клаптів свого одягу і силоми... Звязок з минулим...
Опісля до нас прийшла Марічка і почала гутірку по звичаї і обряди. Виявляється способів похорону було дуже багато. Але всетаки особливу увагу приділялось вінчанню і зарученам. Колись були насправді оригінальні обряди, про які ватро знати... Весілля...
На зміну обрядам прийшли боги, на чолі з Наталею. Там вже таке творилось... паматю лишень, що першобогом вважали Сварога. А далі, то як у всіх нормальних людей... Світ створили за 12 днів, коджний з яких тривав тисячу років... Круто... Ви ще навіть не уявляєте, хто що створював і якими способами... Сварог майже, як комендант, тільки бровами водив туди сюди... Ретшу робили: Білобог, Чонобог, Велес, Колодій, Лада та інші... Думаю таким можна й зацікавитись... Це було розлоге родове дерево, де кожен бог сидів на своїй гілляці і робив своє діло. Цікаво було послухати й християнські легенди... Так по секрету скажу, що Ярило - то бог кохання, але він може і більше разом із Сварогом...
Останню гутірка знов вела Марічка. це була розповідь про значення кольорів, чисел і орнаментів на наших витшиванках. Опісля кожен дізнався, яке в нього дерево, за українським деревним гороскопом. Жаль було лиш за те, що Марічка оповідала дуже швидко, щоб встигнути... Думаю наступного разу її розтягнуть, бо насправді дуже цікаво...
На кінець відьми залишили одне з найсмачніших занять, ліплення оберегів. Незвиності для такого, для когось дуже буденного діла, додавала станиця, ан якій не було світла і ми сиділи при мерехтінні свічок...
Окремим пунктом хочу виділити закриття... Щоб таке уявити треба мати неабияку уяву, бо це одна з наймістичніших штукенцій, яку я бачив на вишколі. Сподівваюсь тобі теж колись випаде щастя відбути такий вишкіл.
Представники преси, себто я, висловлюють величезне захоплення вишколом. Окремо хочемо подякувати подругам з проводу, які мене не вигнали, ба навіть обідом пригостили. Відьми ви просто супер!
[right]Щиро ваш,
ст. пл. прих. Іван Чир,
www.upu73.plast.org.ua[/right][/size]