18 січня відбулась прогулька по Волині

lutsk.plast.org.ua — lutsk.plast.org.ua ·2014-01-18 00:00:00 ·пл. прих. Максим Лопахтін ·#10780

Все почалось зі збірки біля Центрального універмагу міста о 8:00. Вже о 9:00 ми вийшли з маршрутки в Гаразджі та почали йти в сторону Піддубців. По дорозі розмовлями про різні речі та обговорювали наші подальші дії. Біля траси була дивна штукенція - стовб з водостоком.

📷 11.jpg

Пройшовши Піддубці ми звернули на дорогу, що вела до села Вишнів. Незважаючи на розтаваючий сніг та калюжі, сільська дорога була досить хорошою для нашої прогульки. Одною з особливостей нашої прогульки було те, що по закінченню кожної години ми відтискались. Починали з десяти раз з кожною годиною ми збільшували кількість відтискань на три (це було для того щоб ускладнити мандрівку, з цією ж метою були 4 літри води у виряді, як додаткове навантаження).

📷 4.jpg

Коли вже по карті ми мали заходити в ліс, ми збились з маршруту та почали блукати. Спочатку ми думали, що йдемо вірно, але коли дорога почала сильно петляти ми ж почали грати в гру "Йдемо на північ".Правила гри такі :коли ми виходили на одне з чисельних роздоріжь, тоді за допомогою компаса обирали шлях який найбільше наближений до півночі(приблизно на півночі знаходилась кінцева точка нашого маршруту). Після приблизно години грання в цю гру, Вершник(Василь) почув в далині гавкіт собак (одже поблизу, якесь село, там ми зможемо зрозуміти куди ми забрели) Пішовши на звук ми вийшли на вирубану ділянку лісу. Та пройшовши трохи побачили, що це тупик(оце ж розвиток сюжету). Але для нас шляху назад не було, довго не вагавшись ми побрели навпростець не змінюючи напрямок. Злегка грузнучи в снігу та проштовхуючись між гілок ми всетаки вийшли на відкриту ділянку - в далині виднілось село!!! )))ЄЄссс!!! , згодом ми дізнались - це с.Гайове.

📷 13.jpg

На краю села були закинуті будинки(напевно якась фабрика чи комбікат), ми розпитали місцевих де ми є і в яку сторону нам йти та продовжили шлях. Йшовши по трассі трохи підживилися печивом та курагою. Відтиснувшись 22 рази ми нарешті дійшли до кінцевої точки нашої прогульки - закинутої військової бази.

📷 2.jpg

Походили по бункерам та незакінчивши екскурсії приступили до перекусу, бо дуже зголодніли. В той час як подратими збирали дрова та розпалювали багаття, я знімав шкари та міняв шкарпетки, тому що ноги промокло до нитки за час ходьби. Після всі почали готувати перекус...І тут ми помітили, що ніхто окрім Хакера(Михайло) не взяв ложки і то внього вона була чайна. Але на наше щастя були баночки з під цукру та солі, кришки з під яких стали чудовою альтернативою ложкам. Також спробували спосіб роздмухувати вогнище за допомогою ПЕТ-пляшки з маленьким надрізом на дні.
Логічним кінцем прогульки було те, що ми їли солодощі з чаєм та обговорювали плюси і мінуси мандрівки...

Темніло, вогнище потрохи починало гаснути, біля нього мокрі черевики парували спогадами мандрівки...згодом ми зібрались, загасили вогнище та пішли на зупинку, сіли на першу ж маршрутку що їхала Луцька ...

📷 8.jpg

📷 10.jpg

Я взяв з мандрівки три корисних урока :
1) необхідно ретельно вивчати карту та слідкувати за маршрутом.
2)краще вибирати мандрівне взуття .
3)уважно збиратись по виряду.

📷 1.jpg