У збірку «Життєносні стовпи Церкви» увійшли нариси про видатних українських душпастирів, які, маючи різні життєві шляхи й долі, часто незвичайні й героїчні, являють образ сили духа Української греко-католицької Церкви, що відображає силу й незнищенність українського народу. Подані тут нариси про двадцять одного українського душпастиря є конкретною сторінкою історії України. У книзі, окрім статті про о. Романа Лиска, є нарис про вихованця Пласту о. Василя Диду (11.01.1914 — 06.01.1999), провідника 17 куреня ім. М. Драгоманова в Яворові, члена гуртка «Орли», пластове псевдо «Семен Очерет». 
Ще один нарис присвячений о. Василю Галію, приналежність якого до Пласту ще не встановлена, але ймовірна; цікаво, що під час пацифікації 1930 року польські жовніри, жорстоко катуючи Василя Галія, тоді учня 8 класу Бережанської гімназії, називали «гайдамакою, пластуном, підпалювачем».