Наше цьогорічне Різдво почалося ще з листопада, з перших співочих збірок, з диску КурбАсів, з майстер-класів автентичного співу і закінчилося за горнятком трав'яного чаю та горою мандаринок в одному гостинному помешканні на вул. Єфремова. Те, що єднало цей двомісячний проміжок часу - це передчуття Доброї Новини і коляда. Ми колядували, колядували і знову колядували, нові і старі коляди (якщо можна називати "новим" те, що було настільки визнане народом, що передавалося з покоління в покоління впродовж сторіч). 

Компанія зібралась неймовірно співоча, мотиви вхоплювались "на льоту", слова вчились самі собою (завдячуємо Тані "новим виданням" курінного співаника та підбіркою найкращих коляд:)). Так і доколядувалися до Різдва і понесли ті, вже дуже рідні, коляди в a люди. Дуже шкода, що обидві Христі прихворіли:(, але оскільки наше Різдво тривало 2 місяці, то кожен встиг його провідчувати і отримати свою "дозу" різдвяного настрою.

Завершились свята із щедрівками в ніч перед Водохрещам. Хоча... якось важко стверджувати, що ці свята "завершились"... різдвяний дух так швидко не згасає. Він жевріє і зігріває, аж до наступного Різдва.