ВЕЛИКЕ БОЖЕЛІССЯ 2010
Інтро:
Дівчата до провідниці (з натяком): «Знаєте, ми вперше їдемо в поїзді, коли провідник заважає спати пасажирам»
Провідниця (обурена невіглаством): «Куколкі, так це ж общєствінний транспорт!»
Дівчата (з надією): «А Ви могли би все-таки так не репетувати?»
Провідниця (з почуттям власної гідності): «Та ви ще не чули як я репетую!»
Дай, Боже, щастя!Дівчата до провідниці (з натяком): «Знаєте, ми вперше їдемо в поїзді, коли провідник заважає спати пасажирам»
Провідниця (обурена невіглаством): «Куколкі, так це ж общєствінний транспорт!»
Дівчата (з надією): «А Ви могли би все-таки так не репетувати?»
Провідниця (з почуттям власної гідності): «Та ви ще не чули як я репетую!»
Так, під дощем, у гостинному загальному вагоні потяга «Ковель - Чернівці» під загрозливе хропіння невідомого, але напрочуд літаючого об’єкта мчали на Велике Божелісся старші пластунки з куреня УСП ч. 11 «НепрОсті».
В цей же час, притиснувши коліна до підборіддя у комфортабельному «Ікарусі», і тихцем погризуючи заздалегідь заготовлений сухпайок, з не меншим ентузіазмом мчали їм назустріч посестри з Києва, Вишгорода і Шостки.
Шляхи їх перетнулися на алеї слави міста Чернівці, де в ранкових променях все ще теплого сонечка залунали сердечні пластові привіти, посипалися схвальні стусани та відбулися інші типові церемоніали з життя ідейних волоцюг.
А все тому, що столиця Буковини, традиційно в останні вихідні літа, гостила в себе одинадцяту ювілейну курінну раду НепрОстих.
А далі все було гарно і лаконічно. Підсумки підсумували, плани запланували, провід провели, новий оновили, співи поспівали, жарти пожартували. Словом часу не гаяли.
Крім того в рамках святкування п’ятиріччя куреня випустили святковий номер курінного вісника «True Lee» під гаслом «Дайош п’ятирічку за три роки!».
Тож слідкуйте за новинами, бо вже найближчим часом будемо запрошувати, тішитися з присутності, чекати з хлібом-сіллю великих і малих, грубих і тонких, тихих, балакучих, жвавих і співучих, коротше радісні обличчя в шортах і спідницях!
Бувайте здорові!