Курінь УСП: зміст і форма. Роздуми навіяні Божеліссям.
Цьогорічна зимова рада НепрОстих, відзначилася серед іншого дуже плідною дискусією про те, для чого існує дівочий старшопластунський курінь і чому варто до нього належати. Розмова була цікавою зокрема тим, що у ній брали участь дуже різні люди – ті, що щойно перейшли з юнацтва та ті, що якийсь час вже є членами УСП; ті, хто пластує з новацтва та ті, хто ніколи не належали до Пласту; ті, хто приєдналися до куреня на якомусь з етапів та ті, хто його засновували; ті, що є більш активними у Пласті та ті, що є активнішими у чомусь іншому.
Не зважаючи те, що кожна сприймала питання про те, чому дівчата зголошуються до старшопластунських куренів, під абсолютно іншим кутом зору, ми безспірно погодилися щодо трьох основних причин:
1. Ідентифікація себе з цінностями та традиціями даного куреня.
2. Можливість реалізації своїх суспільних потреб (зокрема доброго діла) у більшому масштабі ніж це можна зробити поодинці, а також нагода для втілення у життя власних ініціатив.
3. Гарне і перевірене товариство, у якому можна цікаво і весело відпочити від своїх клопотів, середовище для неформального обміну досвідом, знаннями і вміннями.
Питаючи себе про те, чим є курінь УСП за змістом, ми зійшлися та тому, що це творення сприятливого середовища для практикування Трьох Головних Обов’язків. Члени куреня пов’язані між собою пластовою присягою, котра робить дотримання 14 точок Пластового Закону чи реалізацію доброго діла чимось самозрозумілим та обов'язковим. І саме приналежність до куреня дає змогу випробувати себе «на вшивість» у колі людей, котрим довіряєш, не зважаючи на те, що саме ти робиш.
А щодо форми, все виявилося надзвичайно просто. Приналежність до куреня, з усіма його церемоніями, заходами та атрибутикою, це саме та частина Великої Гри, що дає відчути незабутній, унікальний і незрозумілий людям з-поза Пласту чар пластування.
І ще кілька слів про живу традицію. Не можливо пояснити як це – сидіти разом в колі, згадувати свої пригоди, підтакувати і захлинатися від сміху; як це – бачити в своєму курені своїх вихованок, котрих знаємо, як облуплених, з малесенького віку, а зараз вони є частиною нашого кола; як це – страшенно пишатися посестрами, котрі чогось досягнули у житті і прагнути на них рівнятися. Про це знають тільки ті, хто вже є в курені.
Дай, Боже, щастя, любі посестри!
Не зважаючи те, що кожна сприймала питання про те, чому дівчата зголошуються до старшопластунських куренів, під абсолютно іншим кутом зору, ми безспірно погодилися щодо трьох основних причин:
1. Ідентифікація себе з цінностями та традиціями даного куреня.
2. Можливість реалізації своїх суспільних потреб (зокрема доброго діла) у більшому масштабі ніж це можна зробити поодинці, а також нагода для втілення у життя власних ініціатив.
3. Гарне і перевірене товариство, у якому можна цікаво і весело відпочити від своїх клопотів, середовище для неформального обміну досвідом, знаннями і вміннями.
Питаючи себе про те, чим є курінь УСП за змістом, ми зійшлися та тому, що це творення сприятливого середовища для практикування Трьох Головних Обов’язків. Члени куреня пов’язані між собою пластовою присягою, котра робить дотримання 14 точок Пластового Закону чи реалізацію доброго діла чимось самозрозумілим та обов'язковим. І саме приналежність до куреня дає змогу випробувати себе «на вшивість» у колі людей, котрим довіряєш, не зважаючи на те, що саме ти робиш.
А щодо форми, все виявилося надзвичайно просто. Приналежність до куреня, з усіма його церемоніями, заходами та атрибутикою, це саме та частина Великої Гри, що дає відчути незабутній, унікальний і незрозумілий людям з-поза Пласту чар пластування.
І ще кілька слів про живу традицію. Не можливо пояснити як це – сидіти разом в колі, згадувати свої пригоди, підтакувати і захлинатися від сміху; як це – бачити в своєму курені своїх вихованок, котрих знаємо, як облуплених, з малесенького віку, а зараз вони є частиною нашого кола; як це – страшенно пишатися посестрами, котрі чогось досягнули у житті і прагнути на них рівнятися. Про це знають тільки ті, хто вже є в курені.
Дай, Боже, щастя, любі посестри!