Делегація Національної організації скаутів України складалася з 27 осіб: 19 учасників, 3 скаутлідерів (Ольга Савчук, Олена Павленко, Дмитро Колесник) і 5 волонтерів – членів International Service Team. Були представлені різні регіони України: Київ, Львів, Донецька і Дніпропетровська області. Також в якості гостей і членів команди контингенту (CMT) Джемборі відвідали ще 5 представників України. А отже, Україна була представлена на всесвітній зустрічі в усіх напрямках. 

Спробую підвести кілька підсумків нашої участі з погляду керівника делегації. Найперше хочу відзначити позитивну співпрацю українських скаутів і лідерів між собою – попри різний досвід і регіональне походження делегація була єдиною командою і спільно працювала на імідж України. Схема участі у Джемборі передбачала поділ на патрулі по 9 осіб + 1 скаутлідер. Таким чином усі українці сформували неповні 3 патрулі, але більшу частину заходів і часу проводили спільно – усі жили поряд на території одного підтабору («Кіруна» у таборі «Зима»), мали спільну кухню, їдальню, програму, провід, планування… і подекуди навіть проблеми і враження. 

Програма Джемборі передбачала 5 обов'язкових модулів (кожен з яких учасники проходили поступово щодня), день відкриття, день закриття, Фестиваль культур, 2-денну програму «Табір в таборі». Окрім цього на території Джемборі було розміщено маса скаутських і не дуже атракціонів, наметів для майстер-класів і майстрування, кафе у національному стилі різних країн, скаут-шоп, поштове і банківське відділення, інформаційне бюро, скаутський музей, містечко всіх релігій, проводилися заплановані і незаплановані виступи, концерти і презентації. 

У чому ж відзначилися українці? Перший модуль – «Дрім» («Мрія») – став для нас і ще для близько 4 000 скаутів певним випробовуванням: нічний 3-годинний перехід по лісі у натовпі скаутів з не зовсім зрозумілою метою виснажив і деморалізував усю делегацію, окрім 1 учасника – Данила Туркевича. Саме він єдиний зміг завершити цей не дуже зорганізований модуль і заробив перший камінець для нашої делегації! За розповідями інших учасників цей модуль у наступні дні був краще відпрацьований, тож будемо вважати, що нам просто не пощастило. 

Зате наступного дня відбулася повна реабілітація на модулі «Квест» - українські скаути разом з лідерами пробували знайти вихід із лабіринту печер, виконуючи різноманітні завдання печерних людей, долали смугу перешкод в лісі, випробовували себе на доісторичних знаряддях праці та завданнях на логіку і кмітливість. Призові камінці отримали всі! Задоволення, впевнений, також! 

Три інших модулі – «Люди», «Земля» і «Селище глобального розвитку» - були спрямовані на знайомство, осмислення певних світоглядних речей, набуття навичок безпечного поводження у суспільстві і природі. Словом, для кожного з українців було щось цікаве і корисне. Камінці також більшість учасників здобули! У вільний час між модулями учасники будували та впорядковували свій під табір, зокрема, з першого дня стояла щогла з прапором України, хоч і не в перший день, але була зроблена огорожа підтабору з брамою і написом «Ukraine», а пізніше з ініціативи кількох хлопців був викладений з дерев'яних кілків український тризуб. 

Програма «Табір в таборі» добре запам'яталася учасникам – 2 групи українців відвідали скаутські табори шведів і данців, саме ті табори, які відбуваються щороку не в рамках Джемборі. Там мали можливість поплавати в озері, покататися на каное і, найголовніше, поспілкуватися. Варто зазначити, що під час Фестивалю культур група данців, у яких гостював один з наших патрулів, завітала в гості на Джемборі до нашого під табору. Було помітно щирі посмішки і радість українців і данців від зустрічі! Окрім того за час Джемборі українці приймали й інших гостей – японців, поляків, словаків. Відвідали росіян, грузинів, молдаван, білорусів і вірмен на спільній ватрі, а також португальців у день обмінів і американців з Каліфорнії. Загалом розташування нашого під табору сприяло прийому гостей – щодня до нас заходило 10-20 поодиноких скаутів, або ж і груп, які цікавилися чи то нашими хустками, чи то нашим тризубом, чи нашивками, чи просто спілкуванням. Наприклад, того дня, коли вся делегація була на пляжі за межами Джемборі, і  я самостійно обідав на території під табору, до мене підійшов скаут з Голландії, привітався, погодився на пропозицію разом пообідати, пообідав, трохи розказав про себе, і … пішов ))) 

Спілкуванню на Джемборі також сприяла програма «Нагорода за дружбу», коли кілька представників різних країн могли об’єднатися для спільної справи, подати опис на спеціальному бланку протягом 24 годин і за це могли отримати медаль-нагороду. У складі нашої делегації її отримали 3 українців. Протягом 3 днів на площі контингентів працював презентаційний намет України. За цей час до нього завітало близько 200 людей, які цікавилися Україною. Наші скаути, які по-черзі працювали у наметі, отримали значний досвід у спілкуванні англійською та представленні України на міжнародній арені. 

2 українців – Роман Сергєєв і Лука Баришич – взяли участь також у модельній грі ООН. За легендою вони були офіційними представниками України на засіданні Асамблеї ООН з питань екологічної безпеки у світі. Захід відбувався у приміщенні мерії міста Крістіанштад, тож хлопці могли відчути себе справжніми парламентарями, взявши участь в обговоренні на пленарних засіданнях і в комітетах, а також у голосуванні. 

Один із днів Джемборі був присвячений Фестивалю культур – кожна країна могла презентувати свою культуру у різний спосіб. Українці запрошували всіх скуштувати вареники у таборі та у презентаційному наметі, проводили для бажаючих майстер-клас по їх приготуванню, вчили іноземців вимовляти українські слова, презентували на сцені українську пісню з танцями, а дівчата у вишиванках просто прикрашали навколишній світ своєю красою. 

Протягом всього Джемборі активно рекламувався новий скаутський проект – «Посланці миру». Скаути з України подали свої пропозиції маленьких проектів, спрямований на встановлення миру і злагоду. Серед 11 тисяч поданих проектів була проведена лотерея, в якій одному представнику України пощастило отримати новенький I-pad від Короля Швеції і принца Саудівської Аравії. Це тільки мала частина того, що відбувалося на Джемборі. 

Окремого опису потребує робота волонтерів – членів IST від України, оскільки бути серед 10 тисяч тих, без кого Джемборі не відбулося би – це велика честь і  відповідальність. 2 волонтерів з України (Наталія Кияк і Маріанна Бобко) отримали золоті відзначки за свою роботу, Юрій Юзич – срібну, Геннадій Іванченко став героєм Джемборі (нагорода за працю на 2 і більше ділянках). Юрій Стойко був практично єдиним «не шведом», який працював перекладачем зі шведської мови. 

Загалом не можливо передати атмосферу Джемборі подібним описом – там варто було брати участь! Відчути дух єднання скаутів зі всього світу під час церемоній відкриття або закриття. Спів 40 тисячної аудиторії пісні Джемборі або ж відомого хіта гурту “Europe” “The final countdown” – це неперевершені враження і відчуття! Це грандіозне світове зібрання культур, молодих і активних людей, саме тих, хто може і хоче змінювати світ на краще. 

Впевнений, що українці мають почати відлік до наступного Джемборі вже зараз, і зробити все можливе, щоб представити скаутинг і державу в Японії у 2015 році на рівні провідних скаутських країн світу!