Я — твоє крило, Ти — моє крило, — Щастя більшого не треба. Полетімо в ніч, в неповторну ніч, І крильми торкнемось неба, неба.

У таїнстві подружжя з’єднуються дві душі, які надалі мандрують разом, прокладаючи єдиний маршрут. І якщо ними провадить любов, душі здіймаються увись, мов могутній птах з міцними крилами, який розсікаючи небесні простори, підкорює незвідані раніше висоти. Це новий етап для чоловіка і жінки, сповнений благодаті та Божих ласк, якими він їх наділяє та помножує їх, якщо два крила гармонійно балансують, зрівноважуючи одне одного. Недарма українське народне прислів’я голосить: без сім’ї – нема щастя на землі. То ж коли у серці лунає поклик, дві долі вінчаються на світлу дорогу та добру славу. Це велике щастя, яке Господь заповідає зберегти і пронести подружжю до кінця днів своїх. А сьогодні курінь Орликівок хоче поділитися ним з Вами, відвідувачами нашого веб-сайту.

Тепер щаслива матір та дружина Іра Ткачук (дівоче прізвище Паучинська) познайомилася із чоловіком ще у дитинстві. Річ у тому, що їхні матері були близькими подругами, а після хрестин стали родиною. Мама Іри тримала до хреста хлопчика Івана, якому згодом судилося стати чоловіком її донечки. Весілля пари було барвистим і радісним. І не тільки для Іри й Івана, а для всього куреня Орликівців, який приїхав розділити радість їхнього одруження. Цей день особливо запам’ятався Тані Басализі, Орл та Володі Фалендишу, гостю молодого. Між двома спалахнула іскорка, яка розгорілася у нову щасливу сім’ю.

Оксана Дудко, Орл стверджує, що її весілля було найкоротшим з усіх їй відомих. Воно тривало не більше як чотири години і на ньому грали чудесні львівські джазові музиканти. Повінчалися Оксана і Тарас 10 лютого 2007 року у Домініканському соборі (тепер церкві Пресвятої Євхаристії) у Львові. Подружжя має спільну сферу зацікавлень, тому від формату весілля до повсякденних часопроводжень їхні уявлення співпадають, чому вони безмежно радіють.

Таня і Володя прийняли таїнство шлюбу в духовном центрі Зарваниця. Молода була одягнена у сукню із червоною атласною стрічкою та тримала букет червоних альстромерій у руках. Екзотично, чи не так? Опісля знайомства, Таня полетіла в США, куди Володя телефонував їй кожен день на мобільний та надсилав листи поштою. А після повернення в Україну він дарував їй стільки квітів, що вони ледь поміщалися у вітальні. У день одруження Таня подарувала чоловіку власноруч виготолену Книгу Сімї, а Володя приніс їй білого ангорового кролика.

Свого судженого Зоряна Удич (дівоче прізвище Погоріла) зустріла ще зовсім юною у Пласті. Після відзначення дати боїв під Крутами, одразу із потягу о 6 ранку19-літній Олег і 16-літня Зоряна таємно заручилися у Катедральному соборі Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці у місті Тернополі. А через чотири роки 20 травня 2000 року вони прийняли таїнство шлюбу у тому ж храмі. Олега і Зоряну вінчали 4 перстенями: обручками і вервичками, якими пара скріпила свою таємну обіцянку одне одному кілька років тому. Весілля вдалося на славу і гості гуляли аж до п’ятої години ранку, тоді і розбирали молоду.

На весіллі Марини Ящук та Руслана Петрушина був присутній увесь курінь Орликівок, які і задали ритм та настрій усьому весіллю. Вінчалися 3 червня 2011 р. Б. у Свято-Миколаївській церкві с. Бродів. У церемонії брали учась два православні священники. Погода сприяла святкуванню. Але одразу, коли усі вийшли з церкви, почався дрібний рясний дощ, який супроводжувався яскравим сонячним потоком. На радість і багацтво молодятам! Як виявилось,  Марина та Руслан – колишні однокласники, але зустрічатись почали тільки через 5 років після закінчення школи, і весело відгуляли весілля 2 роки опісля.

А оскільки у курені багато красивих і розумних дівиць-молодиць, то стаття буде поповнюватися новими і цікавими історіями. Можливо, героєм однієї з них станеш і ти :)

Автор колонки: ст.пл. Танійка Фалендиш, Орл