I. Роки 1911-1921

1.   Українські землі і стан національної свідомості їх населення на початку XX століття: а) в Росії, б) в Австрії, в) в Мадярщині.

2.Пласт 1911-14 років у вахлярі інших організацій, таких як Січі, Соколи, — насвітлити пов’язаність Пласту із Січовим Стрілецтвом: персональні пов’язання й організаційно-діяльностеві.

3.     Відгук скавтінґу на українських землях.

4.     Пошуки за найбільш підхожим для нас типом скавтської організації. Змаг між ідеями Петра Франка, Олександра Тисовського, Івана Чмоли.

5.   "Українізація" скавтінґу — приноровлення скавтських ідей і метод до українських потреб: назовництво — герб — організаційні форми — зміст діяльности (роля співосновників Пласту: Івана Боберського, Мирона Федусевича).

6.     Перші пластові частини по галицьких школах:
а) організація і організатори — переважно вчителі (намагання створити організаційний центр у Львові — конференція пластових провідників з краю);

  б) діяльність: в засаді — наслідування чужих скавтських організацій, зокрема польської; на ділі — залежно від інтеліґенції і виховних кваліфікацій поодиноких провідників-виховників;

в) на підставі повищого визначити загальний характер перших пластових організаційних клітин: прим., "щось в роді надобов’язкової шкільної руханки, спорту, мандрівництва, з додатком військових вправ", — чи "свідоме гуртування української молоді для виконання патріотичних національних завдань у бурхливі 1911-14 роки", чи сполучення одного з другим.

7.     Пласт і УСС — пластуни в Леґіоні УСС.

8.     Пласт на Сокільському Здвизі у Львові в червні 1914 р.

9.     Пластуни і Пласт у визвольних змаганнях 1914-1921:

а) пластуни і пластунки в рядах УСС;

б) перша пластова Присяга 1915 р.

в) Пласт у Листопадовому зриві 1918 р. (Пластова Сотня УСС).

г) пластуни в УГАрмії.

10. Пласт у Східній Україні.

IІ. Роки 1921-1930

Відновлення Пласту

1.  "Пробудження" після невдачі визвольних змагань. Тиск польської окупаційної адміністрації.

2. Спонтанне відродження пластових частин по школах Галичини.

3. Становище польської адміністрації до Пласту:

а) непевне міжнародне становище Галичини до р. 1923, а опісля міжнародні зобов’язання Польщі щодо автономії для західних українських земель;

б) напіввизнання існування і дії Пласту як секції УКТОДІ;

в) постійна відмова затвердити власні статути Пласту без пов’язання з польським скавтінґом;

г) у висліді: Пласт ніколи не був дозволений, а лиш до якогось часу толерований; по школах — ремісничий Пласт — Село-Пласт;

ґ) переслідування польською адміністрацією пластової молоді і її провідників (Сокаль, Золочів, Коломия, Косів, Волинь).

4. Пластовий провід: а) головний — ВПРада, потім ВПК; б) "окружні проводи"; в) місцеві — опікуни частин, потім зв’язкові, а врешті — "кошові команди".

Організація

1. В засаді гурткова система.

2. Пластові частини по школах: зразу великі "полки" замінені в 1924 р. на менші "курені".

3. Після розросту Пласту в одній місцевості — кошові команди.

4. Пластові частини підлягали безпосередньо ВПРаді, потім ВПКоманді. Роля "окружних команд" чи "окружних зв’язкових" ніколи не була важливою.

5.Розріст Пласту: первісний "Український Пластовий Улад", що був виключно організацією юнацтва, розрісся з часом до:

а) УСП (почесні пластуни);

б) УПН (підготова до Пласту)

в) УПС (Сеньйорат)

Це коли мова про вікові групи, а до:

а) ремісничого Пласту,

б) Село-Пласту — коли мова про суспільні групи.

Діяльність

1. Самовиховна діяльність гуртковою системою за "Життям в Пласті".

2. Пластові проби (спершу "іспити").

3. Іспити вмілостей (спершу "почесні іспити").

4. Прогулянки-мандрівки.

5. КУЛЬТ ГЕРОЇВ — вся діяльність побудована на традиції недавніх визвольних змагань ("пл. рік" починався 1.11 і кінчився 31.10. — піклування стрілецькими могилами, зеленосвяточні походи).

6. Зовнішні виступи: пописи, вправи.

7. Участь у релігійних і національних торжествах: Йордан, академії тощо.

8. Пластові табори: а) в горах — Підлюте, Остодір, Сокіл, Голови, Перехресне; б) на "рівнинах" — Старява, Горигляди; в) "водні" табори — (гл. "водний Пласт"); г) табори в Карпатській Україні — гляди Пласт на Закарпатті.

9. Пластові зустрічі (із моєї статті про Зустрічі в Одноднівці в 60-ліття Пласту).

10. Змаг добути гідне місце для Пласту в Українській Громаді закінчено успішно в 1925-26 рр. У висліді цього намагання різних середовищ підпорядкувати собі Пласт:

а) радянофільське середовище;

б) католицький клир;

в) ОУН.

11. Господарсько-фінансові справи Пласту:

а) пластова домівка у Львові, домівки по "школах"-осередках;

б) фонд будови пластового дому у Львові;

в) кооператива "Пласт";

г) "пакування товарів" для Народної Торгівлі;

ґ) власні площі під табори: Сокіл, Перехресне, Голови (де ще?)

Пласт у Карпатській Україні

1. Матеріяли Леоніда Бачинського.

2. Праці Шерегія, Вайди, Папа, Комаринського.

Пласт на Буковині

Пласт на Волині

Пласт в інших країнах — Союз Українських Пластунів Еміґрантів

1. В ЧСР.

2. В Німеччині.

3. В Польщі (табори полонених: Каліш, Тарнів).

4. У Франції.

5. У Юґославії.

6. В Єгипті.

7. В Італії.

8. В Данціґу.

Водний Пласт.

Ремісничий Пласт.

Селянський Пласт.

ІІІ. Роки 1930-1945

А. Пласт у підпіллі

1. Заборона Пласту на Волині 1928 р., в Галичині 16.9.1930. Арешти і процеси: Дрогобич (Остап Левицький, Іваненко); Станиславів, Яворів і ін.

2. "Ліквідаційна комісія".

3. "Пластовий Центр".

4. Передача Головного Пластового Проводу до Праги — СУПЕ.

5. Діяльність під чужими, іншими владами:

а) Комісія виховний осель і мандрівок молоді;

б) доріст "Рідної Школи";

в) літні табори: Сокіл, Остодір (інші?).

6. Видавництво "Вогні" ("На сліді"?).

7. Кооператива "Пласт".

Б. Друга світова війна

1. Пласт під час большевицької окупації.

2. Пласт під німецькою окупацією: ВСУМ.

3. Вихід з рідної землі.


В. Віднова Пласту поза Україною

1. Стан вихідців безпосередньо після війни: непевність майбутнього, брак комунікації.

2. Перший Загальний Пластовий З’їзд 5.10.1945 у Карльсфельді.

3. Другий Загальний Пластовий З’їзд 28.4.1946 у Карльсфельді.

4. Третій Загальний Пластовий З’їзд 15-17.3.1947 у Реґенсбурзі.

5.Тимчасова стабілізація житлових умов еміґрації по таборах, організований за національністю, — масове поширення Пласту по таборах — організація і діяльність; зустріч із різнонаціональними скавтськими з’єднаннями, зв’язок з Міжнародним Скавтським Бюром.

6. Зустріч з різнонаціональними скавтськими групами.

7. Пласт і Міжнародне Скавтське Бюро.

8. Діяльність:

а) встановлення правил пластової діяльности в нових умовах — Інструкції Команди СУПЕ;

б) пластові вишкільні курси;

в) пластові табори;

г) зустрічі, зокрема Ювілейні, в Авґсбурґу і Міттенвальді;

ґ) пластове видавництво "Молоде Життя";

д) кооператива "Пласт" у Байройті;

е) віднова Пластового Сеньйорату;

є) пластова преса.

9. Пласт в  Австрії.

10. Пласт у бритійській окупаційній зоні.

11. Пласт у французькій окупаційній зоні.

12. Підготова до виїзду в заморські країни:

а) Пластовий Конґрес Перший в Ашафенбурзі;

б) Четвертий Пластовий З’їзд у Цуфенгавзені.

13. Напрямні щодо організації Пласту в нових країнах поселення:

а) Правильник ГПСтаршини про своїх зв’язкових до нових країн;

б) Правильник устрою і дії нових крайових пластових організацій.

14. Уповноважені ГПС на ЗСА, Канаду, Австралію, Арґентину, Бразилію, Венесуелю, Францію, Тунезію, Велику Британію і т.д.

15. Творення нових крайових пластових організацій.

16. Покликання "діючої ГПСтаршини" в ЗСА.

17. Перенесення осідку ГПСтаршини до ЗСА (Дітройт) 1952.

18. Підготова 5 Загального З’їзду Союзу Українських Пластунів.

19. 5 З’їзд СУП — 1 Збори КУПО 1-3.1.1954.

20. Чергові Збори КУПО 2-6, організаційні проблеми.

21. Пластовий Конґрес Другий.

22. Проблеми Пласту в світі:

а) втримання ідентичности української молоді в чужих середовищах;

б) "модернізація" пластових виховних засобів;

в) Пласт і Скавтінґ;

г) Пласт і політичні середовища;

ґ) Пласт і Українська Громада;

д) Пласт і інші молодечі організації.

 "Пластовий Шлях", ч. 1 (68), 1983. С.44-49.