Портал: Google Friends test page
З 1 по 5 листопада 2006 у Києві проходили 16-ті Збори Конференції Українських Пластових Організацій (КУПО). По закінченню офіційної частини нам вдалося поспілкуватися з Начальним Пластуном Любомиром Романківим. Друг Романків висловив своє бачення зокрема про таке:
ПРО ДІАСПОРУ
Довідка:
Після закінчення ІІ світової війни Пласт активно розвивався в країнах проживання української діаспори. Зараз близько 8 тисяч українських пластунів живуть та діють в США, Канаді, Австралії, Великобританії, Німеччині, Аргентині, Польщі.
В останні три роки відбувається активний обмін виховниками між Україною та діаспорою. Я у цьому бачу два великих плюси: по-перше, це великий позитив для діаспори, адже часто люди вже у другому поколінні не розмовляють рідною мовою. Завдяки Пласту у діаспорі вдалося затримати до третього покоління українські традиції, мову. Яскравим прикладом може бути той виступ, який влаштували пластуни з різних країн світу на концерті після КУПО. Вони разом виконали гарні пісні, зустрівшись лише напередодні ввечері. Потім до третьої ранку у маленькій кімнаті, в яку набилось 45 людей, всі разом співали і пластових і українських пісень і ніхто нікого не запитував з якої ти країни, бо всі є пластунами і всі знають ті ж пісні, всі були виховані у тому ж братерському пластовому дусі.
З іншого боку, виховники, які побували на пластових таборах інших країн, мають з того величезний досвід. Так, один виховник мені розповідав, що побувавши на таборі „Вовча тропа”, що у США, він зрозумів, що в діаспорі трохи інший підхід до виховання дитини. Там виховник лише пояснює дитині суть роботи, яку треба виконати. І діти, коли вони розуміють для чого вони це роблять, справляються із завданнями набагато краще, ніж просто коли виконують накази бунчужного. Саме у такій системі я бачу самовиховання: дитина роздумає, як краще виконати поставлене завдання, бере ініціативу в свої руки, стає лідером для свого гуртка, куреня, а згодом і провідником для цілого суспільства.
ПРО СУСПІЛЬНУ РОЛЬ ПЛАСТУ
Довідка:
Вихованцями Пласту є: письменник Олег Ольжич і Леся Храплива, науковці Орест Субтельний, Володимир Кубійович, Богдан Гаврилишин, композитор Микола Колеса, політик Микола Плав'юк, військові Роман Шухевич і Микола Кравців, релігійний діяч Любомир Гузар. Почесним пластуном є Президент України Віктор Ющенко.
Завданням Пласту є виховання дітей на добрих громадян суспільства. Тому ми не можемо виховувати політиків, чи підтримувати якусь політичну партію. Ми виховуємо дітей до 18 років, а після того вони самі можуть обрати куди їм належати і яку політичну силу їм підтримувати. Завдання пластунів – це вносити злагоду там, де інші не можуть знайти порозуміння. Їхнє завдання робити добро, будувати, а не руйнувати державу. Відомо також, що зараз є 40 країн світу, у проводі яких є скаути, і у таких країнах менше різних конфліктів, бо люди завжди намагаються домовитись, знайти шлях до вирішення проблеми мирним шляхом. А як же можуть вони діяти інакше, якщо, наприклад, вони були на спільних скаутських зустрічах, таборах.
ПРО ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ПЛАСТУ
Довідка:
Пласт, як український вияв скаутського руху молоді, з'явився в Україні у 1911 році. 12 квітня 1912 року у Львові перші пластуни вперше склали Пластову Присягу. Цей день вважається Днем народження Українського Пласту. Засновниками організації були Олександр Тисовський, Петро Франко та Іван Чмола. На сьогодні Пласт об'єднує близько 10 тисяч пластунів у 23 областях України та Автономній Республіці Крим.
Наближається річниця святкування 95 річниці створення Пласту в Україні. Мені здається дуже важливо гарно підготуватись до цього свята. Звичайно, мають бути різні офіційні зустрічі, урочистості, пластові змаги, але важливо також, щоб кожен пластун розповів своєму другові що таке Пласт. У країнах, де добре розвинутий скаутський рух, один відсоток населення є скаутами. Якщо взяти, що в Україні є хоча б 45 млн. жителів, то 450 тисяч мало би бути з них пластунами. Слід також звернути увагу на юнацтво, адже у тому віці закладаються перші задатки провідництва.
Важливо також зробити Пласт приємністю для юнацтва – адже саме у юнацтві формується характер людини, у мозку відбуваються величезні зміни. Тому треба, щоб діти отримували від Пласту задоволення, позитивні емоції. Дуже багато дітей вже пройшло школу Пласту, але не всі з них стали виховниками, багато з них відпало через те, що не отримали позитивних відчуттів, які б їх затримали. Треба, щоб через чар пластових юнацьких буднів членство таки почало зростати.
ПРО КУПО ТА ВОСР
Довідка:
Конференція Українських Пластових Організацій (КУПО) – це З'їзд представників проводів Пласту з 9 країн світу, де існує Пласт, та який відбувається раз на три роки. Цього року відбулись 16-ті Збори КУПО, гаслом якого було "Один світ – один Пласт". Вперше КУПО відбулось у 1949 році на Ніагара-Фолс у Канаді.
Я можу оцінити це КУПО як успішне – було прийнято багато рішень, які будуть мати вплив не лише на розбудову Пласту в світі, а й напряму в Україні. Зараз є вже початки Пласту в Латвії, Литві, Естонії. Мадяри, наприклад, також мають свою скаутську організацію, яка також проводить свої зустрічі раз на п’ять років. Тому я бачу, що до 2020 року Україна повинна керувати Пластом у світі. Зараз Україна ще не готова до такого провідництва, хоча вже цього року двоє українських пластунів з України увійшли до Головної Пластової Булави. Треба також знайти спосіб співпраці із СПОКом. Для нас важливо стати членом ВОСР, адже не бути її членом, це все рівно, що Україна не була б членом Організації Об’єднаних Націй. ВОСР – це таке ж об’єднання країн, тільки на рівні молоді, скаутів. Негатив є лише у тому, що ми повинні туди входити разом із СПОКом, але нехай про військо домовляються генерали.
Підготувала Ліна Остапчук,
референт преси та інформації Пласту
Надано для Пластового порталу прес-службою КПС України