Начальний Пластун (пластунка) - стоїть на чолі українського пластового руху як символ ідейної та структурної єдності. Його чи її права й функції мають в основному почесний і репрезентаційний характер. Начального Пластуна вибирають члени УСП і УПС кожні сім років.

Кандидат повинний бути пластуном, що пластував ще в УПЮ, на момент номінації є пластуном сеньйором, був активним членом Кадри Виховників УПН або УПЮ щонайменше 10 років, своїм життям і діяльністю довів глибоке розуміння пластової ідеї і пластової дії та міцну прив'язаність до Пласту, веде зразкове особисте життя, дотримуючись пластового стилю.

Від початків Пласту до сьогодні було всього 3 Начальних Пластунів: Северин Левицький ("Верховний Пластун" із 1947, Начальний Пластун 1954-1962), Юрій Старосольський (1972-1991), Любомир Романків (інавгурований в 1997 р.).