23 листопада на Житомирщині відбулось вшанування героїв Базару
23 листопада на Житомирщині відбулось вшанування героїв Базару - учасників Другого зимового походу армії УНР (листопад 1921 р.)
17 листопада 1921 року в селі Малі Миньки поблизу села Базар (Нині Народицького району, Житомирської області) у ході Другого Зимового походу в бою з радянськими військами під командуванням Г. Котовського, після виснажливих та героїчних боїв, зазнала поразки Волинська група Армії УНР під командуванням Юрка Тютюнника…
23 листопада 2013 року пластуни вшанували пам’ять полеглих героїв. Незважаючи на складні погодні умови до с. Базар з’їхались пластуни з Житомирської, Київської, Вінницької та Рогатинської станиць. Захід розпочався з жалобної панахиди, яку провів отець Сергій Прудко (пл. сен. праці друг Скок, ДК), який у зверненні до учасників заходу наголосив, що не дивлячись на те, що Другий Зимовий похід був актом відчаю, ніколи не потрібно ставити питання, навіщо був цей відчайдушний крок, якщо знали, що не матимуть успіху. Тому що, не дивлячись на приреченість їхніх намірів вони полягли як герої, даючи приклад безмежної любові нащадкам та відданості своїй землі.
Потім друг Арій провів цікаву та змістовну тематичну гутірку, під час якої розповів про події тих буремних днів 92-річної давності. Опісля відбулася теренова гра в межах с. Базар, за проведення якої висловлюємо щиру подяку БКБЗ Спас (Максиму Середі) та пл. сен. прих. другу Гуку, за проведення інструктажу з розбірки/збірки АК-74.
По закінченню змагу всіх чекав смачний обід і гарна ватра, на якій лунали повстанські пісні. Дружня атмосфера надовго залишиться в серцях та пам’яті учасників заходу. Після поїздки вони ділилися незабутніми враженнями:
«Спочатку було дуже-дуже холодно, але потім все змінилось і гарна атмосфера, яку створювали всі учасники значно покращила становище. Також свою роль відіграла і теренівка, було дуже круто побігати виконуючи різні завдання, а обід, то взагалі було щось. В таку погоду і банальний чай є дуже важливою і приємною річ. Загалом багато емоцій, вражень і сподіваюсь, що ми будемо організовувати такі акції ще, з залученням більшої кількості людей».
Отримавши купу емоцій, віддавши шану полеглим героям всі роз’їхались по домах, несучи в серцях щире бажання розповісти якомога більше людям про полеглих героїв та організувати на наступний рік набагато масштабніший захід, залучивши своїх близьких, рідних та друзів.
Бо чим більше людей буде ставити питання, яке винесено в заголовок статті, тим більше ми будемо впевнені, що події тих буремних років ніколи не повторяться.