1 липня 2014 р.Б. біля села Кривопілля Верховинського району Івано-Франківської області розпочався курінний виховно-вишкільний табір 22-го куреня УПЮ ім. Марічки Підгірянки "ВоГоВ".

5 липня 2014 р., субота

Із заходом сонця підходить до завершення п'ятий день табору "ВоГоВ". Таборують підгірянки на Верховинщині - серед мальовничих карпатських гір, де, здається можна доторкнутися до неба. Легенда табору присвячена старослов'янській міфології, тому кожен день на таборі присвячений якомусь божеству, яке відповідає за природну стихію чи явище. Символіка табору являє собою гуцульські орнаменти, що й не дивно, адже табір вже встиг стати частинкою гуцульського етносу та культури.

Кожен день табору є по-своєму особливим, адже кожен бог "диктує" учасникам якесь своє завдання - розшукати якусь загадкову рослину, віднайти та розшифрувати таємничі написи чи розгадати загадку. Схоже, що боги позитивно оцінили старання юначок, бо щедрі гуцульські полонини були за час табору вже двічі скроплені значними зливами, про що юнацтво не зовсім вдячне своїм богам через наявність тепер мокрих речей, проте це не становило для дітей велику проблему.

Вже відбулася ватра-шабаш, на якій таборовики "поклонялися" богові вогню, аби він запалював їхні серця енергією та ніколи не полишав цей табір, готувалася їжа та зігрівала підгірянок після важкого трудового дня. Кожен день табору загартовує характери дівчат, зміцнює їхній дух, тому смуга перешкод та переправа на висоті 8 метрів додала адреналіну до їхнньої крові, сповнивши незабутніх вражень. Наступні дні принесуть похід до церкви, купальську ніч, хлопці ловитимуть вінки, що їх сплетуть дівчата, а ранок за давнім українським звичаєм, дівчата відчують своїми ногами вранішню росу, якою вони ходитимуть і єднатимуться з природою.

6 липня 2014 р., неділя

Як і було заплановано, купальський день для підгірянок розпочався із вмивання вранішньою росою та зверненням до небесного світила, аби Сонце зарядило їх святковою енергетикою на весь день. Відбувся також запланований похід до церкви, до якої табір прямував від місця табору більше, як півтори години. Після прибуття до табору, юначок чекав святковий обід та... станична таборова комісія, яка як завжди прискіпливо поставилася до таборового побуту та інфраструктури, однак позитивно оцінила всі старання юначок.

Впродовж дня, підгірянки старанно плели віночки, очікуючи на прибуття хлопців з організації "Патріот України", котрі прибули, однак із суттєвим запізненням на три години. З рук верховних жриць (проводу) вийшла прекрасна святкова вечеря, яку вони зготували для табору, тому купальська ватра була ситною, веселою та вдалою. Над верховинськими горами ще довго лунав спів народних пісень, пари стрибали через вогнище, а жар тлів, схиляючи таборовиків до сну і подальших таборових осягів в наступні дні. 

Інформує з місця табору ст. пл. Наталія Коцкович, писар табору