Розпочався він з відкриття у Дрогобичі, а згодом дівчата та хлопці вирушили на курінні мандрівні етапи. Долаючи досить  важкий та насичений  маршут, учасники дійшли до місця збору - Східниці. Загалом за 3 дні дівчата та хлопці пройшли близько 50 км мальовничими Сколівськими бескидами.

Незважаючи на втому та несприятливу погоду, пластуни розтаборувались та перейшли до наступного - стаціонарного етапу. Вже з наступного дня таборовики мали неймовірно цікаву програму, яка охоплювала практично кожну епоху: починаючи з кам'яного віку та закінчуючи сучасністю, включаючи роки незалежності України. Не оминули нас таборові роботи та гутірки з практичного пластування, а також цікаві майстерки. Завершила наш день величезна ватра, на якій кожен обрав свого таємного друга на цей табір. Наступні декілька днів  проминули неймовірно швидко. Безперечно були злети та падіння, сльози та посмішки. 

Також зворушливі моменти і кумедні імпрезки, такі як "Чурчхелла з бульби", " ДНК" або ж "Рахат Лукум" досі викликають ностальгію за цими днями на таборі.

Теплі ватри запалювали в наших серцях вогник, який жевріє досі. Спогади про таборову пошту продовжують зігрівати, особливо коли перечитуєш листи від таємних прихильників чи друзів. А також ми мали змогу більше дізнатись про українських козаків, їхній побут та звичаї. До того ж нас відвідали вихованці школи бойового гопака "Духобор", що навчили таборовиків основам цього бойового мистецтва. А також мали можливість самим зіграти у козацькі забави на таборі. Не можу не згадати про нічні алярми, на які нас будили посеред ночі. Особливо сподобалось фаєр-шоу від Галі Николин та Марусі Миськів.

Чесно кажучи,nнайскладнішим змагом був інтелектуальний. Саме там ми зрозуміли, на скільки багато ми ще не знаємо, але це була величезна мотивація виграти наступного разу!

Остання ватра запам’яталась найбільше, адже ми дізналися імена своїх таємних друзів та поспівали у тісному колі найближчих і вже дуже рідних людей.

Такі моменти закарбовуються в пам’яті на все життя, коли ти відчуваєш себе частиною чогось великого та масштабного.

Дрогобицькі пластуни неймовірно вдячні спонсорам, без яких ми б не змогли таборувати, а саме: мережі аптек «D.S.», мережі магазинів «Сяйво», ТзОВ «Грейнпласт Карпати», магазину «Будмайстер», Самбірсько-Дрогобицькій єпархії УПЦ КП, книгарні «Час читати», ресторану «Пастель», магазину «Спорт-манія», директору «Транс екіпаж» Якову Йосипу Михайловичу, гуртівні «Явір», а також Ониськову Івану Павловичу.