30 липня - 12 серпня на Львівщині відбувся табір "Клич лицарів"
Цього літа 12 курінь УСП "Рутенії" та підг. куніь УПС Вовча Ліга відновили табір "Клич лицарів", який востаннє проводився аж у далекому 2003-му році.
Цей табір став випробуванням для юнаків та юначок з цілої України віком від 12 до 18 років. Смуги перешкод, мандрівки, теренові змаги, незабутні ватри - це все гартувало та перевіряло наших пластунів. Кожен з них повернулися додому з великою кількістю спогадів, досвіду та натхнення до нових звершень.
Найкраще настрій табору зможуть передати спогади таборовиків, тому пропоную вашій увазі декілька:
"Я ніколи не забуду смугу перешкод, те, як ми ходили у мандрівки, щасливі очі, коли нам давали печиво, нічні алярми, а особливо фрази "РАЗОМ І ДО КІНЦЯ" та "МИ РАЦІОНАЛЬНО ВИКОРИСТОВУЄМО СВІЙ ЧАС!". Перебувати на Кличі - це робити нереальне, те, що вдома не зробиш ніколи. Я не думала, що буде так круто і цікаво. Клич Лицарів - одна з найцікавіших подій у моєму житті!"
пл. прих. Анастасія Кисиличак
"Я ніколи не забуду, як ми з Олею істерично сміялися з чого-небудь, і на ЛБ, побачивши косулю, я крикнула "косуля, а Оля крикнула м`ясо. Я не думала, що буде душ (чесно, вперше в моїй практиці), і це шкарно. Маю в планах відтворити таке наступного року на курінному."
пл. розв. Олеся Кука
"Перебувати на Кличі - це мати друзів з якими можна повідтискатися. Я не думав, що буде круто вставати в 1 ночі на мандрівку. Я точно знаю, що сонце-хрест завжди світитиме яскраво."
пл.уч. Тарас Фортуна
"Я ніколи не забуду, як ми мандрували на Кличі, як лізли вузьким проходом у СПРАВЖНЮ криївку, як ходили вночі на посвяту. як бігали по лісі з картою та компасом, проходили смугу перешкод (я не міг повірити, що зможу її пройти), як ми ходили наче партизани і ховалися в кущі, коли по дорозі їхала машина, як ми плавали на байдарках, дивилися на зірки, вчилися рятувати людей, їли кавун на теренівці, а потім вночі мокли від дощу, як робили вправи на фізо зі словами "Разом і до кінця!" Перебувати на Кличі - це постійно робити щось неможливе, те що вдома нізащо б не зробив, це гартувати себе і ставати хоч трошки сильнішим - морально і фізично. Я не думав, що буде аж дві мандрівки, смуга перешкод і взагалі так багато пригод. Навіть коли приїхав додому, не міг повірити, що це все вже закінчилося, що Я ЦЕ ВСЕ ПРОЙШОВ. Клич Лицарів - одна з найцікавіших і взагалі НАЙКРАЩИХ подій у моєму житті!"
пл. прих. Дмитро Зінкевич