Мандрівна частина цьогорічного табору проходила по двох масивах наших Карпат, а саме Боржавою та Ґорґанами. Стартував цьогорічний «Плай» із м. Славське. Географія учасників та інструкторів теж була доволі широкою та цікавою.

Після двох найважчих днів походу табір мав першу днівку на території Музею лісосплаву, що знаходиться за 15 км від оз. Синевир. Саме у цей день усі учасники табору відчули, що таке мокрі черевики, оскільки за прогнозом погоди короткочасний дощ плавно перейшов у дві двогодинні грози. Трішки відпочивши та просушившись наступного дня ми мали легеньку мандрівку до Реабілітаційного центру бурого ведмедя та оз. Озірце. А далі по маршруту до пл. Плісце, де мали чергову днівку. Оскільки місця там не дуже популярні серед збирачів ягід, ми мали маленький бонус – велетенські чорниці. А ще наша Любця та Святик весь час постачали нам на вечерю справжні білі карпатські гриби. Ну хто схоче повертатись додому після такого. У той же день ми зустріли чудовий захід сонця на г. Грофа та провели незаплановану лекцію про те, чому не варто після сумерків виходити на маршрут.  Наступного дня ми зуміли підкорити г. Молоду та г. Паренки, де знову ж таки помилувались заходом сонця.

Останній день таборовики провели як справжні мандрівники – в дорозі. Офіційно закриття відбулось у с. Осмолода – кінцева точка нашого маршруту. Хто хоч раз був у горах, той не зможе забути тих прекрасних краєвидів, сонця при заході та стежки, яка завжди веде вперед.