Перш ніж розпочати звіт, вважаю за необхідне проаналізувати умови, в яких перебував УПЮ-ків, на початку звітного періоду.

Після обрання мене Комендантом юнацтва, зрозуміло, шо виникла необхідність формування Булави УПЮ. Зрозуміло,що в ідеальному випадку Булава, на яку на початковому етані лягають найважливіші завдання, повинна формуватись з найбільш досвідчених впорядників, які вже мають певний досвід, авторитет. Тільки в такому випадку діяльність буде авторитетна, кваліфікована. Що ми мали рік тому?

Найбільш досвідченими впорядниками, які зарекомендували себе в конкретній виховній роботі з юнаками, в інструкторській ділянці на вишколах – були ті, кого пообирали до складу КПС і КПР. Це Б. Генега з досвідом орг. роботи; О. Покальчук, який до того очолював юнацький напрямок роботи; О. Шот. визнаний кращим інструктором на вишколі в Славську, під проводом др. П. Содоля і т. д. Отже, якщо врахувати, що перед кожним з них стояв немалий об’єм роботи, їх членство в Булаві було неможливим. Беручи до уваги різну пластову підготовку в різних регіонах, досвід, авторитет і навіть деякі конфліктні ситуації, була сформована Булава. Наведу прізвища членівБуллави з переліком їхніх функцій в Пласті:

• ст. пл. Н. Дацишин – впорядник, зв’язковий, зас. станичного (Львів)
• ст. пл. В. Лацінник – впорядниця, зв’язкова. (Львів)
• ст. пл. І. Зузук – впорядниця, зв’язкова, станична (Івано-Франківськ)
• пл. сен. О. Куриш — впорядниця, зв’язкова, рсф. юнацтва, чл. КПР (Тернопіль)
• ст. пл. О. П’ясецький – впорядник, зв’язковий, рсф. юнацтва (Стрий)

Отже, Булава була сформована з досвідчених впорядників, але і без того завантажених. Чи мали ми інший вихід в цьому питанні? Думаю, щоні і не маємо його досі. Отже, враховуючи все вище вказане, а також беручи до уваги те, що починалось таборове літо –до вересня Булава не формувалась.Свою роботу, як Комендант, я розпочав у серпні 1991 р провівши Крайовий табір "Міст" в с. Н. Кропивник. Табір відбувся в основному завдяки допомозі Дрогобицької Станиці, а особливо С. Сурми та Н. Волощук. Дрогобицька станиця взяла на себе і фінансування, організацію табору, чим серйозно допомогла ще не окріплому КПС.

В середині вересня Головним булавним др. П. Содолем був переведений вишкіл зв’язкових, в якому взяло участь 25 учасників. Тим самим був завершений етап передачі досвіду в переведенні вишколів. Відразу після закінчення вишколу була сформована Булава і час, який залишився до наступного з’їзду, був розділений на два етапи. На перший етап, який розпочався в жовтні 1991 р. і продовжувався до березня 1992 р. обов’язки булави були розподілені наступним чином:

I.Перш за все були розподілені обов’язки по підготовці тапереведенню вишколів. Все відбулось згідноз планом, за виключенням третього вишколу, який попередньо планувався в м. Ів.Франківську, але зоб’єктивних причин був переведений в Стрию, а також вишколу для юнаків розвідувачів, котрийпланувався на кінець березня і по причині підготовки з’їзду перенесений.

Слід відзначити Тернопільську та Стрийську Станиці, які взяли на себе організацію другого та третього вишколів.

II.За кожним з членів Булави було закріплено терен, в якому вони виконували, так би мовити,функції представництва та відповідали за збір інформації з даного терену:

1. Н. Дацишин – Львів, Львівська обл.
2. В. Лацінник
3. О. Куриш – Тернопільська обл.
4. О. П’ясецький – Стрий, Дрогобич, Самбір, Жидачів, Моршин
5. І. Зузук – Ів.-Франківська обл.
6. Б. Гасюк – нові регіони

Завдання першого етапу:

Стати міцно на ноги, засвоївши той доробок, який збережено та розвинуто в діаспорі, опанувати ситуацією з юнацтвом в краю. Найголовнішим завданням стало засвоєння системи вишколів. І взявшиза основу вишкіл, переведений Головним Булавним УПЮ др. П. Содолем, було заплановано серію з трьох вишколів:

1. с. Славсько (жовтень 91р.) – комендант ст. пл. Б. Гасюк, заст. коменданта ст. пл. Н. Дацишин, бунчужна ст. пл. В. Лацінник, писар ст. пл. X. Слободян.
2. м. Тернопіль (грудень 91 р) – комендант ст. пл. Б. Гасюк, заст. коменданта пл. сен. О. Куриш, бунчужний ст. пл. Ю. Довбуш, писар ст. пл. І. Зузук.
3. м. Стрий (лютий 92 р) – комендант ст. пл. Б. Гасюк, бунчужний ст. пл. В. Щекун, писар ст. пл. О. П’ясецький.

Можна по різному оцінювати вишколи: часом не було світла та харчів; часом було зимно; часом не зовсім відповідало вимогам вишколу приміщення, але якщо оцінювати дух взаєморозуміння, співпраці та зацікавленості, який панував на вншколах – то можна з впевненістю стверджувати, що Булава засвоїла систему переведення вишколу. Крім того хочеться відзначити, що на жоден з вишколів не доводилось нікого агітувати, примушувати. Всі інструктори їхали за власним бажанням.

Які результати першої серії вишколів?

Перш за все члени Булави, які безпосередньо приймали участь в організації та проведенні вишколів, здобули досвід та практику, опираючись на які вони тепер в стані не абстрактно, як то було до того, а конкретно, кваліфіковано підходити до вирішення питання і підготовки впорядників.Якшо врахувати, що попри Булаву в вишколах приймало участь в загальному рахунку 14 інструкторів, то можна сміливо говорити, що сформовано ядро, здатне до творчої роботи в УПЮ-ків.

Другий надзвичайно важливий результат роботи – підготовка впорядників. Через три вишколи пройшло і 20 Пластунів та прихильників Пласту і посвідки про успішне закінчення вишколу отримало 102 особи. Значно розширилась географія УПЮ, в основному за рахунок регіонів Сх. України. А старі станиці, якшо можна так сказати, (Львів, Стрий, Ів.-Фр. , Тернопіль і т. д. ), судячи з того, шо на останній вишкіл в Стрию присилали своїх людей без квоти, в якійсь мірі вже вирішили ту проблему, коли число бажаючих значно перевищувало можливості організаторів.

Отже завдяки ініціативній праці членів Булави в УПЮ вирішено ряд першочергових проблем.

 Проблеми та недоліки вишколів:

1. Різний рівень учасників вишколів, що ускладнювало розробку програми, роботу інструкторів.
2. Відсутність літератури – перш за все правильників.
3. Проблеми, пов’язані з проживанням та харчуванням, у кожного вишколу були свої але зіткнувшись з ними, я прийшов до висновку, що на наступну серію вишколів необхідне одне стаціонарне місце з відпрацьованим механізмом проживання та харчування.
4. Піднімались питання, пов’язані з оплатою за харчування та проживання на вишколах. Проаналізувавши, хто як працює на вишколі, а також після його закінчення я прийшов до висновку, що не зважаючи на те, яким буде фінансове положення КПС в майбутньому витрати на вишколи повинен нести кожен учасник особисто. Зрозуміло, що можуть бути виключення –коли окремі учасники, обов’язково за попередньою домовленістю, будуть фінансуватись КПС або Станицями, але як принцип повинна діяти особиста оплата. Це, якщо хочете, фінансова підтримка КПС, але повне відсіче тих, хто приїздить, так би мовити, для загального розвитку і потім надовго зникає з нашого поля зору. Крім того є загроза перетворити вишколи на дуже цікаві відпочинкові вакації. Ну і ще один красномовний факт–з тих, хто від’їхав з вишколу до його закінчення 90% вчителі, які мали відрядження.

У всіх інших питаннях, яхі входили в компетенцію Булави УПЮ в зв’язку з неготовністю матеріалів, не готовністю членів булави, поки шо проводилась робота по збиранню матеріалів, їх систематизація виключно комендантом УПЮ. Це реєстрація куренів, окремих гуртків; створення реєстру виховників,аналіз роботи юнацьких уладів в станицях; робота з пластунами-розвідувачами, які зголосились доІІІ проби; робота з окремими Пластунами далекої віддалі.

Всі дані, які я буду наводити, не є точними. Це робочі дані, якими я користувався в своїй роботі.

 Зареєстровано 8 куренів.

• 1. ім. Д. Галицького            О. Шот                       Львів
• 2. ім. О. Степанівни           В. Лацінник              Львів
• 3. ім. І. Виговського            Ю. Довбуш                Львів
• 4. ім. Н. Лісовської              Х. Слободян              Львів
• 5. ім. Р. Купчинського        Б. Гасюк                    Львів
• 7. ім. П. К.-Сагайдачного   Н. Дацишин              Львів
• 9. ім. В. Стуса                       О. Покальчук            Луцьк
• 11. ім. І. Сірка                      В. Олійник                Львів

 Зареєстровано 11 підготовчих куренів.

• ім. У. Самчука                      С. Збитковський       Рівне
• ім. О. Довбуша                     І. Гавліч                     Тернопіль
• ім. С. Галечко                       І. Зузук                      Ів. – Фр.
• ім. М. Чурай                         Н. Пастух                  Львів
• ім. С. Бандери                      І. Березовський         Львів
• ім. Р. Шухевича                   В. Щекун                   Стрий
• ім. Л. Українки                     Т. Лисак                     Львів
• ім. О. Бесараб                       А. Гадомська             Львів
• ім. Ю. Дрогобича                 С. Сурма                    Дрогобич
• ім. У. Кравченко                  Н. Волощук               Дрогобич
• ім. І. Блажкевич                   О. Куриш                  Тернопіль

У всіх інших станицях курені поки що в стадії формування, або про них не подано інформацію.

Крім повноцінних та підготовчих куренів в УПЮ-ків краю діє близько 20-30 окремих гуртків. Ця інформація є надзвичайно приблизною в зв’язку з тим, що не зважаючи на постійні нагадування інформація на жаль подається дуже погано.

 Впорядники:

1. Враховуючн вишколи: проведений у Львові, та Міжкрайовий вишкіл у Славську, загальна кількість реєстрованих впорядників, які закінчили вишкіл – 186. З врахуванням тих, хто працює з гуртками не пройшовши вишкіл, число впорядників сягає за 200, але я офіційно оперую числом 186.За Звітний період26 впорядників та впорядниць відповіли вимогам на ступінь впорядник Упю і їм було присвоєно цей ступінь,а зв’язковим, які відповіли вимогам, Скобиним кругом було присвоєно ступінь зв’язковий УПЮ.
2. Надзвичайно важливою ділянкою є робота з пластунами-розвідувачами, які зголосились до III проби.До ІІІ проби зголосилось 46 пластунів та пластунок. Обов’язковою передумовою здобуття III проби є участь в таборі до III проби. Зараз цей табір готується ініціативною групою, яка напевно складе основу комісії до ІІІ проби. Саме під час цієї підготовки, думаю, що витвориться концепція роботи в цьому напрямку на майбутнє, в якій обов’язково буде враховано і досвід діаспори і скаутських організацій.
3. В зв’язку з завантаженістю, а також з врахуванням того, що у всіх більших регіонах були представники Булави УПЮ, відвідування станиць не проводилось. Зазвітний період вдалось побувати в Івано-Франківську, Стрию, Тернополі, Дрогобичі, Турці, Сокалі, Бродах.

Мало хто з представників на місцях користувався листуванням для вирішення своїх проблем. За звітний період отримано 22 листи з піднятими проблемами, запитаннями, пропозиціями, на які дано відповіді. На мою думку відсутня не активність зверху, а прагнення до співпраці знизу.Можливо цс пов’язаноз стереотипами відносин, нав’язаними попередніми авторитарними структурами.

Основні підсумки першого етапу:

1. Виявлено та перевірено на практиці найбільш активних,кваліфікованих впорядників. Саме з нихбудуть формуватись інструкторські ланки; доповнюватись Булава; формуватись комісія до III проби іт. д.
2. Забезпечено перші потреби Пласту у впорядниках.
3. В основному опановано ситуацією в УПЮ-ків.
4. На основі аналізу стану справ в станицях, виявлено найбільш болючі, слабі місця, які потребуютьнегайного виправлення.

Основні недоліки:

1. Брак літератури.
2. Не організована система інформування та звітів, як зверху до низу так і знизу до верху.

Так як Булавою планувався і другий етап (з квітня 92 р. по жовтень 92 року) вважаю за необхідне, тезисно, подати наші плани. Нехай вони будуть рекомендацією для наступного складу.

1. До з’їзду планувалось адаптувати найрізноманітніші формуляри звітів (гуртків, куренів, станицьі т. ін.), також висунути на обговорення проекти правильника проб, фізичних вмілостей. Цю роботуповинна виконати не КПС, а Булава, а ще точніше, кадра виховників.
2. Привести у відповідність до нашою ритму життя ритм життя юнацтва.
   Що я маю на увазі?Перш за все в діаспорі, перехідз юнацтва до старшопластунства, часпереведення таборів і багатоінших речей є пов’язано з тим часом, коли юнаки мають канікули, коли закінчують школу, коливступають до університету і т. д. На основі цихданих витворились системи переведення таборів, які єнезмінними впродовж багатьох років. Щось подібне повинні будемо створити і ми, після переведеннятаборів цього літа. Крім того є немало різних ідей і по створенню Уладу Старших Юнаків, і по переходузУПЮдоУСП.
3. З осені наступного року розпочати якісно нову серію вишколів.
• Перш за все знайти одне постійне місце проведення вишколіві відповідальність за це покластина одного з членів Булави.
• Забезпечити вишколи наочними матеріалами: слайди, відео, плакати, література і т. ін.
• В кожному з регіонів організувати систему попередніх 1-2-ох денних вишколів, які будуть давати перше поняття, а також зорієнтовувати стосовно новацтва та юнацтва. Без проходження таких вишколів ніхто на крайовий вишкіл впорядників УПЮ допускатись не буде.

Враховуючи все вище сказане на Кр. вишколі, можна буде значно краще використати той обмежений час, за який він проводиться.

І на закінчення я хочу подякувати тим, хто не займався збором компромату, викопуванням ям під самим собою, не займав вичікувальну позицію з метою здобуття реваншу в майбутньому, а активно співпрацював з Булавою УПЮ-ків:

•  ст. пл. В. Щекун (Стрий)                            пл. сен. С. Сурма (Дрогобич)
• ст. пл. М. Мадич (Львів)                             пл. сен. Л. Захарчишин (Львів)
• пл. сен. В. Окуневський (Моршин)          ст. пл. І. Хміль (Жидачів)
• ст. пл. О. Лабунська (Львів)                       ст. пл. X. Слободян (Львів)
• ст. пл. Ю. Довбуш (Львів)                          ст. пл. Л. Топорович (Самбір)
• ст. пл. Н. Пирка (Самбір)                            пл. пр. Ераст Іваницький (Кр. Ріг)

Короткі статистичні дані:

Осередки УПЮ діють в 36 містах 17-ти областей України.

1. Львівська обл. – Львів, Стрий, Дрогобич, Трускавець, Моршин, Стебник, Сокаль, Буськ, Радехів,Борислав, Жидачів, Самбір.
2. Івано-Франківська обл. – Івано-Франківськ, Калуш, Делятин, Надвірна.
3. Тернопільська обл. – Тернопіль, Заліщики, Бережани, Чортків.
4. Київ.
5. Рівне.
6. Луцьк.
7. Чернігів.
8. Сімферополь.
9. Чернівецька обл. – Маміївці.
10. Дніпропетровська обл. – Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг.
11. Донецьк.
12. Сумська обл. – Білопілля.
13. Полтавська обл. – Полтава, Кременчук.
14. Хмельницька обл.
15. Луганська обл. – Гірське.
16. Вінниця.
17. Закарпаття.

В інших регіонах або немає підрозділів УПЮ, або не подана інформація. Крім того в областях західного регіону набуває розвитку формування гуртків в селах, з статусом яких слід визначитись.

• Орієнтовна кількість юнаків – 1300.
• Кількість впорядників – 186, з них 119 – пластуни, 67 – пластунки.
  
  По станицях:
• Львів – 56
• Тернопіль – 15
• Стрий – 11
• Дрогобич – 10
• Ів. – Франк. – 7
• Бережани – 6
• Жидачів – 5
• Самбір – 5
• Рівне – 5
• Київ – 5
• Луцьк – 4
• Чорт – 4
• Хмельницький – 4
• Кривий Ріг – 4
• Калуш – 4
  
  
• Середній вік – 25 років
• З вищоюосвітою – 95%або студенти
• З них вчителі – 45%або студенти педагогічних вузів.
• У всіх інших осередках: або по 1-2 впорядники або не розпочата робота.

Крайовий комендантУПЮ ст.пл. Б. Гасюк