Після теренівки ми всі дружно пілнялися на Шептицьких і чекали поки прийде святий Миколайко. Дочекалися. Прийшов і почав шось вимахуватись. Сказав що поки подаруночок не заслужите, то його не отримаєте. От і заслуговували його всі курені почерзі: хто віршиком, хто пісенькою, хто інсценівкою. Було весело. Українкам дуже сподобався наш подарунок у вигляді диску шалено популярного гурту OZONE (в них такої музики ще не було, тому вони втішились :)). Але до нас миколай тоді не прийшов, як і до крушельницьких... Він прийшов до нас за 15 хв. в особі тих самих крушельницьких. Качечка нам дуже сподобалась і згодом стала курінною улюбленицею і водночас домашньою тваринкою Юрка Каратника. Але до дівчат Миколай тоді так і не прийшов...