Все розпочиналось чудово: погода налагодилась, ми їдемо на СВ ще в четвер, щоб все підготувати...
Зібралась компанія екстремалів :) А саме: Юрко Каратник, Я(Любчик Сидор), Матвій Дух та на чолі наш курінний - Орест Фургала.Весело, з хорошим настроєм до роздоріжжя (саме того, де пізніше застрягне водовоз, автобус і ше купа авто...-примітка курінного).жоден водій не їхав далі, але наш хотів полегшити нам завдання і вирішив довезти нас якомога далі...Як виявилось, це була невдала ідея, бо на першій ж ямі ми застряли.До СВ залишалось якихось 2км, а година то була десь 19:30...Напевне, потрібно було потрішки нести реманент на підтабір, але ми вирішили спочатку виштовхати авто.Цей процес затягся на 3 години, за які ми встигли повністю набути багнистого кольору, намокнути і добряче зголодніти...але не впасти духом.Нарешті, спільними зусиллями, ми виштовхали авто.І тут з'явилась нова проблема: як у темряві донести речі і розтаборуватись?!Тут на допомогу прийшов Андрій Корпан і взявши "трохи речей", пішов на СВ.Я та Матвій вирішили взяти якомога більше харчів, щоб не повертатись декілька разів.В цьому біла наша помилка: з часом усі пакети почали рватись, але, як завжди вчасно, на допомогу з'явився Юрко з двома друзями з к.ч. 11 ім.Івана Сірка.З ними ми ледь-ледь дійшли до підтабору, згубивши 1 альпіншток (вибач, Віталику) :). Десь о першій годині ночі, виснажені, але повні надій, ми, розклавши намети, лягли спати...
Наступного ранку ми розпочали розтаборування, яке тривало цілісінький день.Уже під вечір з'явились однокурінці, і все знову почало налагоджуватись...
Загалом СВ пройшло чудово, не враховуючи той факт що нас було надто мало, щоб встигати на всі змаги.Саме це і спричинило наш невдалий виступ (8-ме місце).
Але на цьому СВ ми зрозуміли, що головне - це робота в команді, дружбі, і і скільки всього досягти можна разом.Більшу частину роботи ми зробили без КВ, бо всі вони були відповідальними за свої окремі ділянки на СВ.Нам все вдалось, а це значить, що ми самі можемо багато чого досягти!