Курінний Табір ”7:15”
Курінний табір це завжди весело і завжди найкраще. Ось і цього року Сагайдачні втретє поспіль організували свій курінний табір.
Цього року під місце табору обрали всім відоме місце неподалік таборування Лісової Школи. Багато з членів нашого курення вже побували тут: хто на СВЗ (Стороннім вхід заборонено), хто на ШБ (Школа Бізонів), а дехто і на ЛШ (Лісова Школа), проте цілим куренем ми зібрались тут вперше. За день до початку табору на його місце вирушило кілька юнаків та виховник к.ч.7 для часткового розтаборування та довезення харчів на славнозвісну відбутим тут лещатарським табором базу „Дзвінка”, що є власністю екс-зв”язкового нашого куреня Нестора Дацишина. Наступного ж дня решта Сагайдаків зібрались на головному вокзалі міста Львова, щоб вирушити до смт Славське... Запакувавшись у напівпорожню електричку ми всі розсілись, витягнули „занєматільную скаутскую гру ”УНО”... так і дорога минула швидше і веселіше. Прибувши на станцію Славське ми усі вирушили до місця таборування... Знайшовши наших розвідників ми швиденько перекусили, розпакувались, розбили намети, і у дорогу на „Дзвінку” за харчами, і так кілька разів... Після того як у табір прибула остання коробка з провіантом, всі переодягнулися у однострої і вишикувались до відкриття курінного табору 7:15, та ... закриття міжкурінного ССБВ-2!!! (На наступне відкриття дня відзначка з ССБВ-2 повинна була бути у всіх на одностроях (я, наприклад, пришивав уночі на стійці). Наступний день почався з походу до церкви у Славське, там нас на кілька днів покинув Сашко Свистун, що поїхав у справах до Львова. День продовжився гутіркою Ростика Пожиковського по „Великій Грі” та грою у волейбол. З понеділка ж розпочались таборові роботи... Туфта!!! Проте можна відзначити гутірку Ростика Пожиковського по піонірці та гутірки Богдана Яворського по картографії, що змусили нас напрягтись малюючи шкіци та визначаючи кути. Набувала обрисів наша мегаспоруда стіл-місце для вогників-місце для гутірок-тент-брама. Виглядало супер!!! Також не можна залишити без уваги „забастовку” Юрка Каратника (детальніша інформація у нашого курінного хіхікала пластуна-розвідувача Юрка Каратника). З хорошого: прибуття на табір двох Басарабок та Лісової Мавки. Вони ж вирушили разом з нами у мандрівку на гору Маківку. Під проводом приятеля Пласту Богдана Яворського ми дісталися вершини Маківки, де помолившись біля поховання Стрільців та перекусивши ми вирушили назад. Під час повернення у табір Ярко спільно з Олегом Литвином придумали гру по покращенню екологічного стану Землі: „Еко скаут”, суть гри у найбільш впливовому очищені лісу від сміття. Своїми стараннями я здобув перемогу, за що отримав красиву оранжеву апельсінку (нєнаколутую ;-) ). Далі посумувавши після від’їзду Марі’ї, Ксенії та Ляни, ми проявили вокальні здібності на ватрі та лягли спати. І тут уночі: „Алярм в одностроях!!!” „Трішки” повідтискавшись, поприсідавши та виконавши завдання ми знов лягли спати, цього разу до ранку. Наступний день подарував нам роботи по будівництву брами та гутірку по картографії та багато цікавого волейболу. П”ятниця-Субота час дводенної мандрівки на гору Писана Криниця, варто відзначити дуже цікавої і захоплюючої мандрівки (продовжувалась гра „Еко Скаут”, але тепер змагались гуртки, я знову переміг, тепер уже у складі гуртка ч.2 ). Дістались ми вершини досить пізно, через постійні зупинки (дехто не витримував темпу ), але те, що ми там побачили захоплювакло дух, справжня краса!!!!!!!!! Проте ще більш захоплюючі краєвиди чекали нас зранку (заради цього туди варто піднятись). Смачно попоївши ми вирушили назад. Обраний нами шлях проходив під підйомником, довжина якого сягає 2800 метрів!!! У Славську ми зустріли друзів Виговців, що йшли до нас у гості, і вже разом зайшли на табір, де нас чекала ще одна гостеса: Басарабка в минулому, моя сестричка в теперішньому – Таня. Виговці гостинно зголосились робити нам вечерю, хоча їм це не дуже вдалось, проте мені сподобалося. Цього ж дня ми святкували день народження нашого Лісового Чорта Олега Литвина та мами Сашка Свистуна. Ввечері ми, як вбиті позасинали... і тут знову: „Алярм в одностроях!!!” (...)!!! Але далі цікавіше... Відзначивши 19-те день народження моєї сестрички та подарувавши їй красиву кульку, ми також отримали футболки- дуже прикольні! А ще... наступного ранку вже зачитували ново іменованих розвідувачів: Ореста Фургалу, Юрка Каратника та Андрія Литвина, а також нового прихильника нашого куреня Ростика Іванціва. Друга неділя була ознаменована гутіркою тата Ореста Фургали (п.Юрія Фургали) та приїздом батьків. Одним словом – халява!!! Обід був святковим, ще й на вечерю вистачило (двічі „шведський стіл”!!!). А як животи боліли і не тільки боліли... (подробиці у Андрія Литвина та Юрка Каратника :) )
Наступні дні запам’ятались гутірками по картогрфії, початком гутірок-здач вмілості по самозарадності та волейболом і футболом. Особливо запам’ятався лисячий біг, де жодна команда так і не змогла відшукати загадкової третьої точки, незабутні враження залишились у ніч з вівторка на середу у двоперників, що провели цю ніч у шелестах. В загальному таких сміливців нарахувалось семеро (яке чудове число ). Також запам’яталась велика теренова гра, де переможця знайдено так і не було (...).
У середу розтаборування, закриття, посвідки... (першуном став пл.розв. Андрій Литвин) Ми знову вирушили назад до Львова. Закінчився ще один курінний табір к. ч. 7 ім. П.К. Сагайдачного, що залишив за собою лише позитив. Табір вдався!!!!!!!!!!!!!!!!!
Цього року під місце табору обрали всім відоме місце неподалік таборування Лісової Школи. Багато з членів нашого курення вже побували тут: хто на СВЗ (Стороннім вхід заборонено), хто на ШБ (Школа Бізонів), а дехто і на ЛШ (Лісова Школа), проте цілим куренем ми зібрались тут вперше. За день до початку табору на його місце вирушило кілька юнаків та виховник к.ч.7 для часткового розтаборування та довезення харчів на славнозвісну відбутим тут лещатарським табором базу „Дзвінка”, що є власністю екс-зв”язкового нашого куреня Нестора Дацишина. Наступного ж дня решта Сагайдаків зібрались на головному вокзалі міста Львова, щоб вирушити до смт Славське... Запакувавшись у напівпорожню електричку ми всі розсілись, витягнули „занєматільную скаутскую гру ”УНО”... так і дорога минула швидше і веселіше. Прибувши на станцію Славське ми усі вирушили до місця таборування... Знайшовши наших розвідників ми швиденько перекусили, розпакувались, розбили намети, і у дорогу на „Дзвінку” за харчами, і так кілька разів... Після того як у табір прибула остання коробка з провіантом, всі переодягнулися у однострої і вишикувались до відкриття курінного табору 7:15, та ... закриття міжкурінного ССБВ-2!!! (На наступне відкриття дня відзначка з ССБВ-2 повинна була бути у всіх на одностроях (я, наприклад, пришивав уночі на стійці). Наступний день почався з походу до церкви у Славське, там нас на кілька днів покинув Сашко Свистун, що поїхав у справах до Львова. День продовжився гутіркою Ростика Пожиковського по „Великій Грі” та грою у волейбол. З понеділка ж розпочались таборові роботи... Туфта!!! Проте можна відзначити гутірку Ростика Пожиковського по піонірці та гутірки Богдана Яворського по картографії, що змусили нас напрягтись малюючи шкіци та визначаючи кути. Набувала обрисів наша мегаспоруда стіл-місце для вогників-місце для гутірок-тент-брама. Виглядало супер!!! Також не можна залишити без уваги „забастовку” Юрка Каратника (детальніша інформація у нашого курінного хіхікала пластуна-розвідувача Юрка Каратника). З хорошого: прибуття на табір двох Басарабок та Лісової Мавки. Вони ж вирушили разом з нами у мандрівку на гору Маківку. Під проводом приятеля Пласту Богдана Яворського ми дісталися вершини Маківки, де помолившись біля поховання Стрільців та перекусивши ми вирушили назад. Під час повернення у табір Ярко спільно з Олегом Литвином придумали гру по покращенню екологічного стану Землі: „Еко скаут”, суть гри у найбільш впливовому очищені лісу від сміття. Своїми стараннями я здобув перемогу, за що отримав красиву оранжеву апельсінку (нєнаколутую ;-) ). Далі посумувавши після від’їзду Марі’ї, Ксенії та Ляни, ми проявили вокальні здібності на ватрі та лягли спати. І тут уночі: „Алярм в одностроях!!!” „Трішки” повідтискавшись, поприсідавши та виконавши завдання ми знов лягли спати, цього разу до ранку. Наступний день подарував нам роботи по будівництву брами та гутірку по картографії та багато цікавого волейболу. П”ятниця-Субота час дводенної мандрівки на гору Писана Криниця, варто відзначити дуже цікавої і захоплюючої мандрівки (продовжувалась гра „Еко Скаут”, але тепер змагались гуртки, я знову переміг, тепер уже у складі гуртка ч.2 ). Дістались ми вершини досить пізно, через постійні зупинки (дехто не витримував темпу ), але те, що ми там побачили захоплювакло дух, справжня краса!!!!!!!!! Проте ще більш захоплюючі краєвиди чекали нас зранку (заради цього туди варто піднятись). Смачно попоївши ми вирушили назад. Обраний нами шлях проходив під підйомником, довжина якого сягає 2800 метрів!!! У Славську ми зустріли друзів Виговців, що йшли до нас у гості, і вже разом зайшли на табір, де нас чекала ще одна гостеса: Басарабка в минулому, моя сестричка в теперішньому – Таня. Виговці гостинно зголосились робити нам вечерю, хоча їм це не дуже вдалось, проте мені сподобалося. Цього ж дня ми святкували день народження нашого Лісового Чорта Олега Литвина та мами Сашка Свистуна. Ввечері ми, як вбиті позасинали... і тут знову: „Алярм в одностроях!!!” (...)!!! Але далі цікавіше... Відзначивши 19-те день народження моєї сестрички та подарувавши їй красиву кульку, ми також отримали футболки- дуже прикольні! А ще... наступного ранку вже зачитували ново іменованих розвідувачів: Ореста Фургалу, Юрка Каратника та Андрія Литвина, а також нового прихильника нашого куреня Ростика Іванціва. Друга неділя була ознаменована гутіркою тата Ореста Фургали (п.Юрія Фургали) та приїздом батьків. Одним словом – халява!!! Обід був святковим, ще й на вечерю вистачило (двічі „шведський стіл”!!!). А як животи боліли і не тільки боліли... (подробиці у Андрія Литвина та Юрка Каратника :) )
Наступні дні запам’ятались гутірками по картогрфії, початком гутірок-здач вмілості по самозарадності та волейболом і футболом. Особливо запам’ятався лисячий біг, де жодна команда так і не змогла відшукати загадкової третьої точки, незабутні враження залишились у ніч з вівторка на середу у двоперників, що провели цю ніч у шелестах. В загальному таких сміливців нарахувалось семеро (яке чудове число ). Також запам’яталась велика теренова гра, де переможця знайдено так і не було (...).
У середу розтаборування, закриття, посвідки... (першуном став пл.розв. Андрій Литвин) Ми знову вирушили назад до Львова. Закінчився ще один курінний табір к. ч. 7 ім. П.К. Сагайдачного, що залишив за собою лише позитив. Табір вдався!!!!!!!!!!!!!!!!!