Сходини Тигрів та Акт Юрка
Сьогоднішніми сходинами «Шаблезубі Тигри» продовжили практику «outdoor-сходин». Зважаючи на те, що минулих сходин (від 15.03.2006) гуртківці висловлювалися, що люблять «такі штуки» та «бігати і шукати шось по Львову», я вирішив ускладнити їм і так непросте життя і призначив наступні сходини біля колони св. Христофора. Окрім того, кожний Тигр був зобов’язаний підготувати невелику розповідь про якийсь історичний об’єкт центру міста. Для того, щоб хлопці точно підготувалися, я їм повідомив, що вони будуть проводити екскурсію для гостей з Івано-Франківська.
Завдяки двом підказкам, отриманим протягом тижня, Тигри зібралися майже о 17:00 на подвір’ї Вірменської церкви. На місці виявилося, що не всі достатньо готові з завданнями (що ж, якщо хтось переживав, що новий гурток буде «не Сагайдаківським», то тепер може заспокоїтися :)). Каюся, я вичинив «не дуже гарно», скинувши усю відповідальність на неіменованих пластунів. Але шо поробиш :) Отож, маршрут екскурсії відбувся за маршрутом Вірменська церква – пам’ятник Усмішці – Домініканки – пам’ятник І. Федорову – Королівський арсенал – вежа Корнякта – Міський арсенал – синагога «Золота Роза» – площа Ринок.
Інформація про пам’ятки міста сильно варіювала за об’ємом – від «це пам’ятник Усмішці, споруджений 2001 року з металу та бетону» авторства Богдана Вовка, аж до майже трьох сторінок історії Ордену Домініканів авторства Петра Бурди.
У часі «екскурсії» виникло чимало фраз, котрі можуть з часом стати крилатими: «Оце Вежа Корнякта. Названа так тому, що на неї дав гроші Костянтин Корнякт. Кому цікаво, там-о висить табличка – почитайте» ((c) Богдан Костко) чи «Ми б вам з радістю показали Високий Замок, але він сьогодні закритий» ((c) Тарас Пона), а історія Високого Замку у виконанні Олеся Гарасима заслуговує на внесення у підручники львовознавства. Сподіваюся, франківцям «екскурсія» сподобалася. =)
Після завершення сходин «Шаблезубих Тигрів» відбулася неординарна подія для нашого куреня – у одного з наших третьопробників з’явився перший запис у пробі.
Як видно зі знимки, що вгорі, пл. розв. Юрко Каратник вважав, що він дуже просто і без проблем отримає запис у книжечці, котрий засвідчить його непересічний та непростий вклад у організацію Фестивалю Пластової Творчості «День Пластуна – 2006». Для того, щоб здійснити цей акт зняття непорочності з Третьої проби потрібне було особливе місце, бажано тепле (і зовсім не тому, що надворі вже темніло і було зимно). Ми вирішили, що Львівська міськрада для цього акту досить незле підходить. Без жодних проблем потрапивши до середини, ми вибрали гарний, теплий та освітлений підвіконник і розпочали акт заповнення. Про перебіг акту переповідати на людях не буду, краще подивіться на знимку:
Завдяки двом підказкам, отриманим протягом тижня, Тигри зібралися майже о 17:00 на подвір’ї Вірменської церкви. На місці виявилося, що не всі достатньо готові з завданнями (що ж, якщо хтось переживав, що новий гурток буде «не Сагайдаківським», то тепер може заспокоїтися :)). Каюся, я вичинив «не дуже гарно», скинувши усю відповідальність на неіменованих пластунів. Але шо поробиш :) Отож, маршрут екскурсії відбувся за маршрутом Вірменська церква – пам’ятник Усмішці – Домініканки – пам’ятник І. Федорову – Королівський арсенал – вежа Корнякта – Міський арсенал – синагога «Золота Роза» – площа Ринок.
Інформація про пам’ятки міста сильно варіювала за об’ємом – від «це пам’ятник Усмішці, споруджений 2001 року з металу та бетону» авторства Богдана Вовка, аж до майже трьох сторінок історії Ордену Домініканів авторства Петра Бурди.
У часі «екскурсії» виникло чимало фраз, котрі можуть з часом стати крилатими: «Оце Вежа Корнякта. Названа так тому, що на неї дав гроші Костянтин Корнякт. Кому цікаво, там-о висить табличка – почитайте» ((c) Богдан Костко) чи «Ми б вам з радістю показали Високий Замок, але він сьогодні закритий» ((c) Тарас Пона), а історія Високого Замку у виконанні Олеся Гарасима заслуговує на внесення у підручники львовознавства. Сподіваюся, франківцям «екскурсія» сподобалася. =)
Після завершення сходин «Шаблезубих Тигрів» відбулася неординарна подія для нашого куреня – у одного з наших третьопробників з’явився перший запис у пробі.
Як видно зі знимки, що вгорі, пл. розв. Юрко Каратник вважав, що він дуже просто і без проблем отримає запис у книжечці, котрий засвідчить його непересічний та непростий вклад у організацію Фестивалю Пластової Творчості «День Пластуна – 2006». Для того, щоб здійснити цей акт зняття непорочності з Третьої проби потрібне було особливе місце, бажано тепле (і зовсім не тому, що надворі вже темніло і було зимно). Ми вирішили, що Львівська міськрада для цього акту досить незле підходить. Без жодних проблем потрапивши до середини, ми вибрали гарний, теплий та освітлений підвіконник і розпочали акт заповнення. Про перебіг акту переповідати на людях не буду, краще подивіться на знимку:
