Минулі вихідні я провів на вишколі "Стежки Опришків 07" в околицях смт.Бірки. Отож наступний текст буде про мої тамтешні пригоди.

Дійові особи:

провід:
Думич, Бліня, Вася, Титик, Каратник, Бодя, Іван, Маркіян, Нестор, Любко.
Учасників було 16. Всіх поіменно не памятаю=)7 сагайдаків, 6 виговців, 2 леви і 1 хлоп з Борислава.

День 1-ий.
Збірка була о 7:30 біля порохівки. Я прийшов десь о 7:20 і застав 2-ох людей. Далі було очікування решти, перенесення інвентаря та їжі, очікування автобуса з Перемишлєн, водій якого весь час повторював: "Я вже туй-во-во під'їждею". Запакувавши то все ми залізли в бусик та відправлися до пункту призначення.По дорозі обговорювали матчі в Лізі Чемпіонів і Кубку УЕФА, в яких наші команди не дуже то й добре зіграли=( По прибутті нас розподілили по гуртках і ми розпочали виправні роботи.Очищували територію, створювали кухню і бігли перший рейнджер-крос. Протягом дня учасники займалися своїми завданнями - кухнею, футбольним полем та ватрою. Під вечір ми зіграли турнір з футболу. В цей час прибули Каратник і Бодя. Під час ватри ми попридумували один одному порекла за принципом: перша буква імені - перша буква псевдо.
Топ-5:
Баобаба,
І.Вазілін,
Ягімнастьорка,
Опс який маленький,
Віздець.


День 2-ий.
Вставання. Руханка. Вмивання. Сніданок. Виробництво культових об'єктів, знарядь вбивства та культових об'єктів переходящих в знаряддя вбивства. Тут найкраще постарався Бодя Вовк, який виготовив булаву. Далі була гра, в якій кожен з учасників запхав собі за пояс по 3 шкарпетки і намагався стягнути чужі з гравців протилежної команди. Потім була цікава і весела теренівка і пошуки скарбів Довбуша. Увечері ми зібралися біля ватри. Співали хіти на слова Софії Ротару і музику Іво Бобула=) Потім понаїждали "кєнти" і коли ми закінчили "сіріти", то чули на всю катушку якусь попсову пісеньку зі словами:"Отпусти меня...". Молилися ми вже під шансон=) Події цієї ночі не розголошуватиму=) Опришківська таємниця!

День 3-ій.
Початок такий як і перші чотири пункти 2-го дня. Після сніданку ми влаштували турнір з метання Бодіної булави=)Потім було регбі. Серйозна гра... і прикольна. Спочатку тяжко усвідомити, що не можна давати паси вперед, але потім вже звикаєш. Наостанок останній рейнджер-крос і закриття вишколу. Мені пощастило бути хорунжим якраз в цей день. Піднімав та опускав прапор я вперше. Потім була роздача посвідок (до речі в мене 1-ша!) і відзначок та офіційне закриття. Після фотосесії та остаточного завершення вишколу ми відправилися в дорогу. І тут люнув дощ. Взагалі з погодою пощастило - було сонячно до кінця. На зупинці нас мав чекати вищезгаданий шофер, але в останній момент він повідомив, що його не буде. Маршрутки були забиті і ми поверталися додому в автівках батьків=)

Ну що ж... По-перше хочу подякувати всім хто долучився до організації та проведення СО 07(і тобі Ярко за те, що загітував мене туди поїхати). Було справді чудово і незабутньо. Багато нових знайомств і навіть запрошення до Борислава на відгомін;) Думаю, що я ще не раз згадуватиму цей вишкіл холодними зимовими вечорами... і плануватиму поїхати туди наступного року.


P.S. Тепер залишається позбирати у всіх фотки, які за можливістю та згідно з авторським правом я постараюся тут викласти.
За матеріалами http://vwityok.multiply.com