3 липня розпочався спільний табір куренів Виговського, Сагайдачного та Сірка. За легендою табору, учасники мають пережити 3 періоди з історії України, наповнені особливостями певної доби. Протягом цього часу змінюватимуться назви гуртків, назовництва учасників та членів проводу.
Отож, першим був період слов’янських племен. Протягом цих днів учасники поділялися на племена, які в давні часи населяли територію сучасної України. Після таборових робіт та численних гутірок, на 4-ий племена отримали завдання виготовити тотеми своїх богів, які і стали основною окрасаю купальської ватри.
Наступного ранку хлопці прокинулися вже козаками, поділеними на полки - Уманський, Київський, Галицький, Овруцький та Волинський. Саме на цю добу припав найнасиченіший період табору – остаточне зведення брами, похід на Царгород (мандрівка на г.Виділок), захоплення невільничого ринку, яким слугував підтабір та проведення Козацьких ігрищ на призи гетьмана (коменданта). Вночі на учасників чекав алярм, оскільки Січ була знищена і настав час завершального періоду – національно-визвольних змагань ХХ ст.
Зранку нового дня учасники ще довго обговорювали нічні події та ділилися враженнями. У неділю, 12 липня день розпочався з походу в с.Сприня, де ми взяли участь у відкритті пам’ятника та урочистому відзначенні 65-ліття створення УГВР. Також на святкуванні були присутні пластуни з інших таборів та станиць, яких ми запросили у таку холодну пору завітати до нас на чай. По прибутті на табір, учасників чекали батьки, адже саме в цей день проводився вже традиційних на наших курінних таборах «батьківський день». Батьки змогли переконатися, що з їхніми чадами все гаразд, і з хорошим настроєм вирушили додому. Протягом наступного дня хлопці інтенсивно намагалися здавати вмілості та проби, що, в принципі, декому вдавалося.
Передостанній день табору зайняла добова теренова гра “CampCraft”, яка до того вже двічі з шаленим успіхом проводилася на курінних таборах сагайдачних. Емоції, які переповнювали учасників неможливо передати; аби їх відчути, треба самому спробувати!
Останній день пролетів дуже швидко: розтаборування, виїзд до Самбора, а звідти електропотяг, і ось вже всі учасники та провід на Львівському вокзалі.
Отож, минув ще один курінний табір. Для когось перший, для когось останній, проте для всіх він був «SWS: незвідана історія», - коротка історія, яку ми завжди пам’ятатимемо!