Як на мене, то дуже добре, час-від-часу, проводити теренівки за межами міста. Це ще раз підтвердив Лисячий біг присвячений Роману Шухевичу, організований куренем ім. І.Богуна.
Було добре згадати правила та особливості орієнтування, а також здобути практику в ньому. Організатори нормально попрацювали і не полінувались розставити Ка.Пе. (контрольні пункти) традиційно заплутано, хитро і далеко одне від одного. Ще й до того наша команда бігла першою, і саме нам довелося прокладати дорогу по засніжених просторах білогорського лісу. Бігати було цікаво – цьому сприяла чудова погода і відчуття відірваності від міста, відчуття, в якійсь мірі, дикості. На точках були різні питання по біографії Тараса Чупринки, а одного разу інструктори з нами “пожартували”: нам сказали розпалити вогонь із хмизу, що лежав неподалік, ми, звичайно, справились із завданням, і як тільки запалав вогонь, інструктори розсміялися і сказали нам, що це не точкується, а їм просто було холодно, а вони не мали сірників (зате ми їх мали), і що ми можемо бігти далі. Жарт нам звичайно дуже сподобався, і ми довго сміялися, і довго тішилися з того, що просто-так тратили час, який враховувався при точкуванні. Далі все було більш-менш нормально і ми добралися до фінішу, показавши пристойний час. Зігрівшись теплим чаєм ми спостерігали за тим, як комендант змагу Віталій Троць перевіряв нашу та інші мапи та підраховував бали, а також чекали на колону, що рухалася до нас спочатку марафоном, а потім вимаршем аж від вулиці О. Довбуша, 2 – місця, де народився Головнокомандувач УПА. З приходом цієї колони почалася офіційна частина: виступав Юрій Шухевич, а після нього ще один воїн УПА. Тут були присутні члени станичної старшини та інші поважні пластуни. Також відбулося нагородження переможців Лисячого бігу: серед юначок це к.ч.6 ім. Л.Українки, а серед юнаків – звичайно, ми (к.ч.7 ім. П.К.-Сагайдачного)!!! Організатори подбали і про призи – ми отримали ліхтарика, одного на команду, а також солодощі.
Потім був розхід...