Сьогоднішні сходини мали бути не такими, як завжди. Місце проведення мало бути зовсім новим - ані курінна домівка, ані станична. Місцем сходин було вибрано Лису Гору. Збірка була коло Порохової Вежі, звідки ми пішли вимаршем до низу гори, де нас вже чекав друг зв'язковий ст.пл. Юрко Наконечний, ЛЧ та його білосніжна, як на таку паскудну погоду, машина. Коли піднімалися на гору, то підмітили, що дув дуже-дуже сильний вітер (потім, коли спускалися, пофоткали, як на тому вітрі майорить курінний прапор...). По прибутті на вершечок гори, зробили збірку коло хреста та почали відкриття сходин. Після молитви та гімну почалися іменування. Спочатку іменували пластуном прихильником Любомира Сидора з гуртка "Бізони". Обидві центральні особи цього іменування (Любко та Юрко) чогось сильно занервували і нібито просте іменування троха затягнулося. Та Юрко взяв себе в руки і мужньо "заіменував" Любка, щось йому побажавши. Тричі "СКОБ". Після нього прийшла черга заприсяжень. "Повезло" Назару Дідику та Андрію Корпану. Ну а далі стандартно - присяга (слова якої, до речі, хлопаки повторювали за мною... з чого я дуууже тішуся ;)), привітання-побажання зв'язкового, Пластовий Обіт, тричі "СКОБ". А далі настала мить, яку я очікував вже досить довго. Мене іменували розвідувачем! Справа в тому, що Другу Пробу я здав вже досить давно, тільки от "руки не доходили" до мого іменування. Те, що мені бажав Юрко я, звісно, нікому не скажу Між іншим, це було перше іменування розвідувачем за останні два роки, тому йому було що сказати... Далі - тричі "СКОБ" та розхід. Обговорили декілька питань, зокрема продовження курінного табору після Дня Незалежності. Зв'язковий розповів про те, як він рятував машину та сім'ю в Карпатах від селі. Трохи інфи про Племінну Раду ЛЧ та нову атракцію нашого фотоальбому. Невелика розповідь від Юрка про УСП та ще ряд інфи, яку нецікаво або непотрібно знати людям з-поза куреня. Закриття та святкування іменувань в центрі Львова. Незважаючи на всі потуги станичного презентувати Пласт серед львів'н, на нас в одностроях дивилися як на голих негрів [фраза не мала на меті образити представників чорної раси та афроукраїнців]. Коли на мене в однострої кидають здивовані погляди, згадую про роки радянської окупації та думаю, як то файно колись було, коли пластові курені були у більш-менш великому місті та не тільки. І згадую, що перший курінь пластунів обрав патроном Петра Сагайдачного. Але то такє - просто вимахуюся, які ми древні ;) Загалом, мені, як курінному, сходини сподобалися. Наступні курінні сходини проведемо у вересні і, скоріш за все, там само. PS Забув згадати, що зв'язковий до нас париїхав в однострої, а, зважаючи на те, що ми його й так рідко бачимо, а тут він ще й в однострої... Нашому щастю не було меж. Юрку, тіш нас частіше!
PPS А ше сподобалося святкування... :) Озони знають, що пити - "Живчик" - rulez! [на правах реклами] Все-таки смачна то штука. І хто сказав, що "Живчик" - напій ОЗО? Треба міняти стереотипи. "Живчик" - напій ОЗО та к.ч.7! Або нє, "Живчик" - напій к.ч.7 ім. П. Конашевича-Сагайдачного та ОЗО... ;)
шось я собі гоню... ото погуляли! ;)