"Патрон куреня - це видатна покійна особа з українського минулого, яка відповідає пластовому ідеалові українського громадянина. На терені одного краю та сама особа може бути патроном тільки одного куреня. Патрона куреня пропонує установча Курінна Рада а затверджує КПС на внесок Крайового Коменданта УПЮ. Рада гурткових підготовляє короткий життєпис пропонованого патрона куреня, який після формального затвердження КПС повинен бути вивчений членами куреня і який має зобов'язувати їх у їхній пластовій діяльності і поведінці."
правильник УПЮ ч.1

Слава Стецько

Ганна-Євгенія Музика з'явилася на світ 14 травня 1920 року. Перші роки життя вона провела у селищі Романівка на Тернопільщині. Спочатку навчалася в народній школі Теребовля, а потім в польській гімназії. Там вона опиняється у першій своїй "громадській організації" -гімназистки-українки організували патріотичний гурток. Дівчата потайки збирались у когось вдома, а часом і в лісі, щоб читати українські книжки та вивчати історію України, яку потім оповідали молодшим.

Коли радянська влада прийшла на Західну Україну, 19-річна Ганна Музика, яка напередодні вступила в ОУН, мала всі підстави очікувати арешту. Тому мусила переїхати до іншої місцевості. Працюючи директором сільської школи, заочно навчалася на філософському факультеті Львівського університету і входила до підпільної революційної організації. Під час війни була членом партизанської групи - так вона познайомилася зі своїм чоловіком Ярославом Стецьком, провідником ОУН. 1944 року радянська армія окупувала Львів, і за дорученням ОУН Славі Стецько довелося виїхати за кордон. Так у житті полум'яної революціонерки розпочався новий, найтриваліший етап -еміграція. Спершу - Відень, потім Баварія, Мюнхен, у якому вона і провела більшу частину свого життя. Ярослав Стецько очолив створений у 1945 році Антибіль­шовицький блок народів, а його вірна дружина входила до центрального комітету. Орга­нізація випускала часопис "АБН-кореспондентес" (Слава його редагувала). Ні на мить не припи­няла самовдосконалюватися - здобула ступінь магістра політичних наук, вивчала соціологію, цікавилася багатьма іншими науками, знала 7 іноземних мов. Після смерті Ярослава у 1986 році між членами проводу ОУН спалахнула боротьба за лідерство. І хоча всім було відомо, яку важливу роль в організації відігравала дружина покійного провідника, внаслідок інтриг головою ОУН(р) її обрали лише через 5 років. Пробула вона на цій посаді до 2000 року.

На рідну землю вперше повернулася 1991 року. Її запросили на святкування 50-ї річниці з дня проголошення Акту про відновлення самостійності. Після чого пані Слава переїхала на Батьківщину назавжди. У 1993 році ОУН відновила свою діяльність в Україні у вигляді нової політичної партії - Конгресу українських націоналістів. Головою КУНу Слава Стецько була до самої смерті. Увійшла до складу ВР 1994 року. А через чотири роки, у день свого народження, незламна патріотка Слава Стецько знову приводила до присяги новообраний парламент.

12 березня 2003 року в Мюнхені перестало битися серце ще однієї Великої українки. Разом зі Славою Стецько у вічність відійшла ціла епоха. Вічна їй пам'ять...