Новини Пласту

архів

‹ Усі новини «lutsk-dev.plast.org.ua — Станиця Луцьк»

Пластуни навчали лучан малювати писанки та водити хороводи. А також поливали їх водою.

lutsk-dev.plast.org.ua — Станиця Луцьк ·2009-04-20 20:03:00 ·Ліна Остапчук ·#3327
20 квітня, на другий день Великодня, у Луцьку відбувалось традиційне великоднє свято – Великодні забави Гаївки. Ініціаторами проведення акції стала Національна скаутська організація України Пласт, Молодіжне православне братство імені Миколи Святоші, Навчально-методичний центр культури Волині.

Протягом дня лучани мали можливість повчитись у школі писанкарства. Перехожі розмальовували яйця у традиційні українські візерунки, а також декорували писанки бісером. До речі, спонсором яєць для школи писанкарства виступила ТМ «Наша Ряба». Маленькі лучани у цей час грались у традиційні великодні ігри. Під акомпанемент сопілки, баяна та бубна пластуни навчали охочих гаївок, традиційних великодніх пісень, які відбивають радість і Весни, і Воскресіння Христового, а також навчали танцювали  «кривий» та інші танці-хороводи. А оскільки понеділок традиційно називається «поливаним», то пластуни ще й символічно поливали охочих водою, щоб ті «були здорові, як вода». Хлопці також будувати двох- та троьохповерхову великодню «вежу».

Юля Семенюк, організатор акції: «Пласт проводить таку акцію у Луцьку вже четвертий рік поспіль і ми дуже раді, що традиції наших предків відновлюються. Адже це дуже важливо – не втратити той скарб, який ми отримали у спадок. Приємно також, що до акції долучаються інші молодіжні організації Луцька. Молодь повинна вміти організувати власне дозвілля і змістовно та цікаво проводити релігійна та інші свята».

Довідка:

Гаївки виникли в далекі, ще язичницькі часи. Немало дослідників назву “гаївка” виводять від слова “гай”. При багатьох співах-гаївках дівчата, тримаючись за руки, ходять зигзагоподібним шнуром (“кривим танцем”). Є й інші гіпотези, адже “гаївки” - найпоширеніша назва пов’язаних із воскресінням природи ігр-хороводів, – у деяких місцевостях їх звуть “гагілками”, “ягілками”, “ягівками”, “галагівками”.

Із прийняттям на Русі християнства язичницький обряд поклоніння весні поступово перейшов у традицію Великодних свят, котрі знаменують уже справді розквітлу весну.