У п’ятницю 06.09.2013 НепрОсті відкрили свій новий пластовий рік ватрою на Кайзервальді поблизу лабіринту, колись непрОстими посадженого. Симпатичною особливістю вечора ватри було те, що частина дрів були привезені на дитячому Меланчиному візочку.

На початку ватри заспівали нашу курінну пісню, яка відразу торкнуло струни непрОстівських душ. І стало відразу затишно і добре. Ми ділилися своїми спогадами про літні мандри у Краків, Єгипет, Грецію, Румунію, Болгарію, Теребежі, Німеччину, Карпати, озера, ліси, табори...(Подаю назви саме так як вони прозвучали.) Після розмов про те, що минуло відразу прозвучало багато спільних планів: виставити команду на «Осінній рейд», піти разом на концерт «Один в каноє» і на концерт, присвячений Грицьку Чубаю... Відчувалося , що давно не бачилося і дуже хотілося наговоритися з посестрами, тому розмовам ми присвятили значно більше часу, ніж співам.
У цей день було День народження нашої непрОстої Оксанм Керницької, то ж під Кайзервальдівськими зорями ми ще раз заспівали Сяні курінну пісню, від чого вона була дуже зворушена.
Вечір був надзвичайно теплим як  на початок осені. І від цієї магії вогню, місця і людей великими внутрішніми зусиллям волі ми змусили себе розійтися через пізній час, щоб невдовзі знов зустрітися у цьому ж товаристві.