Приїхавши в Старий Самбір, нас забрав автобус, в який ми з вирядом ледве влізли, проте це незаваджало нікому весело підспівувати магнітолі водія. На місці табору багато хто здивувався місцем, яке ми вибрали, то ж зразу після розтаборування було обов'язковим провести заняття “Що сприяє втраті морального духу та що допомагає вижити. Після заняття хлопці  побігли по дрова і довго не хотіли приходити, що ми злякалися чи вони часом не загубилися, через це ми провели в обовязковому порядку заняття “Загальна фізична та психологічна підготовка” та “Сигналізація, або як допомогти себе знайти”, а також “Ваші дії в перші години”.

На другий день після вмиваня, хлопці на собі відчули як це жити на природі. Після ознайомлення з “Основами орієнування в природі” хлопці почали шукати ознаки і випробовувати правила на практиці. Стільки цікавого вони довідалися про те, “Як себе врятувати, або як найшвидше знайти людей”, що під час обіду  про це було безліч розмов. А після обіду старанно слухали про “Виряд для подорожжі”, “Виживання в різних польових умовах. Водоймища”, “Аварійно-рятувальний набір”, “Як організувати добування води і вогню”.

На третій день ми повністю відпочивали і насолоджувалися літом, відбулися змаги між гуртками по волейболу і футболу, переможці були звільнені від стійки на наступний день.

На другий збір підготовка була максимальна, тож виїхали швидко. Проведені заняття поглибили знання хлопців, які на “Куховарення...” та “Виживання...” були дуже активні і бажали допомогти при розповіді.

На другий день було дуже цікаве заняття  “Краєзнавство. Тваринний світ”. Один хлопець показав класні методи медичної допомоги в екстремальних умовах, що всі хлопців були взахваті від цього. На третій день під проливний дощ ми провели класну теренівку, в якій на диво перемогла дружба. Обидві команди виконали всі завдання, а найактивніші учасники були щедро винагородженні подарунками для таборування, а також шоколадками і соком.

З останнього збору ми поверталися з головами наповненими різоманітною інформацією, яку ми легко вивітримо до наступного табору. Але цей табір ми запам’ятаємо надовго.