З 29 грудня по 3 січня на Чорногірських полонинах з мальовничими краєвидами на українські гори-двотисячники зимовий мандрівний етнографічний відпочинковий табір "Білий Ґруник" зібрав дванадцятеро ”баньдєровцов с запада Украини”, які виявили бажання чудово провести час, помандрувати по горах та зустріти Новий Рік в хорошій пластовій компанії.

29 грудня близько півдня учасники табору зібралися в мальовничому гірському селищі під назвою Ворохта для зустрічі з комендантом, щоб разом вирушити у мандри, у світ снігу, сміху, магії, веселощів, сходу й заходу сонця над осяяними місяцем гір зоряної ночі. Мандрівка була не виснажливою, але достатньо затяжною через снігові заметілі. Пройшовши по довгому підйомі у приблизно 11 кілометрів, учасники захоплено розглядалися на всі сторони. Авжеж, адже то були вершини казкових карпатських гір, вкриті білосніжним снігом. Зірки над головою додавали свого шарму та блиску горам. Атмосфера на таборі повністю відповідала першим враженням про нього - тепла, дружня та трішки магічна. Знайомство, враження від гір, споглядання Петроса з вікна, спільне гріння ніг коло грубки та довгоочікуваний чай з лимоном - таким був перший день спільної легенди. Протягом табору учасники навчилися співпрацювати один з одним, підкоряти разом гірські вершини, дарувати лікувальні посмішки при високій температурі та дізнались які медикаменти допомагають при високій температурі, окрім лікувальних посмішок :)

Якось страшилка від коменданта перед сном допомогла збільшити продуктивність збирання дрів, бо ніхто не хотів довго затримуватися у нічному лісі з мавками (щоправда, узимку вони сплять, але комендант, розповідаючи страшилку, цього не сказав).

В процесі підготовки до святкування Нового Року, дівчата, заручившись допомогою хлопців, розпочали готувати святкові страви. Вже доходила північ, посиденьки у дружньому колі та захоплюючі історії раптово перервало горіння спальника. Не встигши оговтатись від маленького фаєр-шоу, як розпочалось довгоочікуване новорічне шоу на “Стас ТБ”. Надходить північ, за пагорбом уже давно 2015 рік, хоч ми все ще живемо 2014-м. 

Дочекавшись початку року Козлика, таборовики вийшли зустріти Новий Рік на полонині Озірній. Фішкою Нового Року стало привітання туристів з гір-велетнів (Петрос, Говерла, Мала Говерла та їх підніжжя) шляхом блимання ліхтарика та святкових салютів, які було слабо видно через густий Чорногірський туман.

Під час табору проводились мандрівки на вершини та полонини до знаходились неподалік місця табору. Перша мандрівка була поведена для проводу, аби краще освоїти територію та прокласти найкращий маршрут. У решті мандрівок ж брали участь всі таборовики. Наступна мандрівка була лише для хлопців (дівчата ж залишились грітися в хатині), метою якої було сходження на вершину гори Кукул та полонину Закукул, але через несприятливі погодні умови, не вдалось піднятись на гору Кукул, тому парубки були змушені повернутись у хатину. Наступна ж мандрівка відбулась майже цілим табором. Незважаючи на штормовий вітер зі сторони Чорногірського хребту, який зривав з ніг, гора Кукул нарешті була підкореною.

Першуном табору став пластун учасник Олександр Муринюк з підготовчого куреня імені Петра Войновського (Чернівці).

Відгук Оксани Борсук з куреня число 82 імені Марії Старицької (Львів): “Білий Ґруник то час проведений неперевершено. Ґруник неможливо забути. Сидячи вдома, я дивлюсь у вікно і бачу ті гори осяяні сонцем чи ж бо місяцем. А люди! Поки я хворіла вони мені дуже допомагали, я дуже їм вдячна. Звичайно мені не забути романтичні миті. Новорічна вечеря при свічках не обійшлась без трошки спаленого спальника. Меню було неперевершеним і табір врахував вегетераінців, тому зробив веганське меню. Я вражена підготовкою табору. Мандрівки також були неперевершеними. Найбільше запам'ятались краєвиди. Такого табору неможливо забути.”

Автори знимок - Борис Явір та Оксана Борсук