Незабаром, 12 квітня, усі пластуни України та світу святкуватимуть 102 роки від заснування Пласту. Саме в цей день 1912 року була складена перша присяга. «Репортер» поспілкувався з найстаршою пластункою Івано-Франківська – 89-річною Мирославою Радловською. Бабуся пам’ятає все, навіть часи напівлегального Пласту за поляків і німців.

Ця світла інтелігентна жіночка живе у старому будинку на вулиці Шевченка. Застаємо її вдома за читанням книжки. До речі, помешкання пані Мирослави просто заставлене книгами. Вони на шафі, на стільцях, на підлозі, у старих валізах. Здається, що потрапив у бібліотеку.

«Мені ходити важко, то я лежу в хаті та й читаю», – говорить Мирослава Радловська. У бабусі акуратна зачіска, одягнена вона в білу блузу з бантиком. Говорить повільно, виважено. Використовує такі цікаві слова, що здається за вікном – Галичина 1930-х років. Ефекту мандрівки у часі додає й інтер’єр кімнати зі старими потемнілими меблями, великим ретро-дзеркалом, цікавими тумбами та старим фортепіано під стіною.

В Івано-Франківську пані Мирослава мешкає з двох років, а до того вони з родиною проживали в Коломиї. Каже, вдячна долі за те, що народилася у такій працьовитій та патріотичній сім’ї, де дітей виховували у дусі – бути корисним членом суспільства. Мирослава була наймолодшою – п’ятою дитиною. Двоє її старших братів і двоє сестер були пластунами. У старенької збереглося багато сімейних фото, а все через те, що брати займалися фотографією. Сестри – музикували, та й сама Мирослава викладала у музичному училищі гру на фортепіано.

Продовження статті читайте на сайті: report.if.ua