Самбірські пластуни отримали нагоду прояснити для себе, хто такий справжній лідер, як і для чого ним потрібно стати, в чому важливість роботи в команді і як її правильно зорганізувати та безліч аспектів, які згодяться не лише в пластовому житті, але й поза ним.

Самбірський педагогічний коледж імені Івана Филипчака люб’язно надав нам у користування свої затишні аудиторії, де й відбувся вишкіл. Після відкриття бунчужна вишколу Софія Білінська поділила учасників: для прихильників, учасників та розвідувачів були підготовлені окремі програми.

Гутірки проходили в неофіційній обстановці, були жваві дискусії, в процесі ми намагалися знайти відповіді на свої запитання. У дружній та веселій атмосфері Юля Кокоячук навчала старше юнацтво «мислити за межами коробки» (гутірка про креативність). Назар Домбровецький, окружний Львівської округи, розповідав про важливість та способи самовиховання та надзвичайну роль гурткового духу. Софія Гарбузюк разом з прихильниками складала план омріяних сходин та з канцеляристом вишколу Тарасом Щепаняком провела гутірку «Пластовий впоряд та церемоніали». Тарас також самбірським пластунам довів важливість інтернету в сучасному житті та способи його правильного використання. Марічка Білінська, референт УПН станиці Самбір, допомогла зрозуміти як стати хорошим провідником та детально розібрала «пластовий організм». Комендант вишколу Ксеня Рондяк пояснила правила функціонування Ради гурткових та дала поради, як стати ефективним діловодом в гуртку. Референт УПЮ Львівської округи, Марічка Баглай по-справжньому надихнула пластунів на здавання ІІІ проби та пояснила її важливість.

Після кожної гутірки учасники вишколу отримували бонуси-«лампочки», які разом з опитником стали визначними аспектами в обранні першунів вишколу. «Світилами» вишколу стали Марічка Витівська (серед прихильників) та Мар’яна Гудзій (серед старшого юнацтва).

Опісля всіх гутірок – навчальної частини, була й розважальна. Юля Гриник та Мар’яна Гудзій організували квест для учасників вишколу – «Рецепт для провідника». Поділившись на чотири команди, пластуни виконували безліч завдань, різних за формою та виглядом, але спільних за метою: навчити не йти за кимось, а вести за собою; не просто виконати завдання, а підійти креативно, щоби розв’язання проблеми приносило задоволення і, в результі, успіх.

Після закриття вишколу панувало безліч емоцій: натхнення на розвиток в «пластовій кар’єрі», розчарування через швидкий кінець вишколу, радості через спільні ігри та набуті знання. А головне, кожен почував себе лідером, справжнім провідником!

Більше фотографій тут.

Фото: ст. пл. скоб Тарас Щепаняк, СМ