І ось нарешті ранок 16 серпня. Офіційне відкриття джемборі. 15 тисяч скаутів, 28 країн, 6 релігій.

Територія джемборі була розділена на 25 підтаборів, кожен з яких мав свого патрона. Також, всі іноземні делегації працювали за системою "twinning"(twin - близнюк), тобто всі іноземці були закріплені за певним французьким куренем, з яким вони розділяли місце табору, кухню та робили всі активітети в парі.

Щодня ми мали різні активітети, таборові роботи, проте найцікавішої виявилась "та ніч". :) Щоб правильно все зрозуміти, я уточню, що кожен день температура була близько 40 градусів за Цельсієм. Згідно з давніми пластовим легендами, в таких випадках допомагає "Шабелина". Тепер повертаємось до "тої ночі". Близько 3 ночі, починає накрапати дощик. Проходить 5 хвилин і дощик перетворюється в грозу. Піднявся сильний вітер, намети крутить, кілки вириває, але ми не розгубились. Всі речі склали в центрі наметів, а самі тримаємо альпінштоки. В Україні звичайно такі грози бувають, нам до них не звикати, а от інші делегації серйозно перелякались та постраждали. Як ми зауважили, то всі балканські країни та всі французи мають старі намети-шатра. Вони важкі та не пристосовані до дощу, проте в них прохолодно, що і потрібно для жителів цих країн. Відповідно, їхні намети намокли, попадали, всі речі залишились під мокрими шатрами, добре, що самі скаути встигли повилазити звідти. На джемборі оголосили евакуацію. А тепер уявіть, як евакуювати 15 тис людей. :) Звучить практично неможливо, але організатори впорались на "ура". Поряд з табором був стадіон "Зеніт", куди нас відвели. Там ми і ночували. На картонних коробках, один на одному, але переночували:) Посеред ночі нас збудили, щоб запитати скільки в нас постраждалих. Ми з впевненістю говоримо, що нуль, а нас далі переконують, що можливо в когось шок. Та шок насправді був у організаторів, коли виявилось, що ми єдина неушкоджена делегація. Знов хочу сказати, як добре все було організовано та продумано. Впродовж цілої ночі була поставка питної води, посеред ночі нас нагодували кексиками з шоколадом, а зранку, при вході, нас чекав сніданок. Наступний день був оголошений "днем розтаборування", тому оскільки наші намети і речі стояли сухенькі, то ми допомагали нашим французам та співали. Згодом нам показали відео та розказали, що ми, насправді, пережили справжнісіньке ТОРНАДО :)

А якщо повернутись до хорошого, то не можна не згадати день, коли 800 скаутів зайняли всі крісла в Європарламенті. В перший день, організатори зібрали всіх скаутів, яких обрали їхні делегації чи курені, щоб відстояти думки та інтереси активної молоді (по 1-4 представники від делегації). Весь день ми розробляли законопроекти в різних категоріях (Екологія, культура, демократія, молодь і тд), а на наступний день вирушили до Європарламенту, щоб проголосувати за дані проекти та представити їх депутатам. Ми вносили поправки, відміняли та приймали закони, працювали як справжні депутати. Коли все було узгоджено, залишилось останнє голосування - чи ми передаємо цей остаточний пакет документів до справжнього Європарламенту? Всі голоси "за", рішення прийнято, а на сьогоднішній момент, депутати Європарламенту вже прийняли та проголосували, наші законопроекти і вони згодом вступлять в дію :)

Також не можна не згадати харчування на таборі. Скажімо так- їли ми дуже смачно і багато. Щодня меню було все оригінальніше та дорожче:) Сир камамбер, стейки лосося, фуа-гра в ролі паштету, тірамісу, різноманітні кексики, щодня свіжі фрукти і чіпси на перекус. А ще, багато багетів та соленого масла. Та найбільше нас вразив стан продуктів, які нам видавали. Для прикладу: картопля почищена, зварена, порізана та ще й заправлена соусом, і це все в герметичній упаковці. Проте не тільки французи дивували нас своїми вміннями на кухні, а й ми їх. Навчили їх смажити сосиски на грилі та правило "трьох секунд"(все, що лежало на землі менше 3 секунд можна їсти:)

Джемборі закінчилось, а наша подорож ні. Поїхали ми горами-серпантинами до неймовірної Женеви. Там і покупались в Евіані, і закупились одягом, і відвідали Організацію Об'єднаних Націй, та ще й змогли відчути всі блага цивілізації у вигляді душу та ліжка, за що дякуємо пану Олександру Свірчевському та його друзям:)

Ось і кінець наших пригод, проте чекаємо наступних джемборі, бо міжнародний досвід - це дуууужеее круто!