Сьогодні в селі Млини, Ярославського повіту, Підкарпатського воєводства, що в Польщі відбулося відкриття пам'ятника-каплиці-пантеону "Піонірові української пісні" Михайлові Вербицькому. Участь у відкритті брав президент України Віктор Ющенко з дружиною, представники української та польської влади, представники церкви, різних конфесій, ну і звичайно ж пластуни. Наша делегація, що складалася з майже 40 осіб прибула на місце завчасно, обминувши n кілометрові черги (скажу чесно, я таких ще не бачив!) і без проблем перетнувши кордон. Від автобуса до пам'ятника ми красиво пройшлися дворядом, ще раз довівши всім, що пластуни вміють красиво ходити і ввикликавши зацікавлення у глядачів, яких вже назбиралась достатня кількість. Перед тим, як розташуватись у відповідному місці і чекати ми пройшли доволі цікаву процедуру: підійшли два дядечка, розміром, як книжкова шафа, що стоїть поряд зі мною, в руках з такими цікавими штуками, які називаються "металодетекторами". Це було весело... І взагалі охорони було достатньо і металодетекторами перевіряли всіх, хоча ми так і не дочекалися, як перевіряли Буняка та інших львівських високопосадовців...Чекали ми довго, згадуючи фразу "керівництво не запізнюється, а затримується"... нарешті це сталося - приїхав кортеж президента, ну звичайно ж всі почали кричати "Ющенко" і невимовно тішитись... особливої радості я не відчув, бо 3 години чекання зіграли свою роль. Відбувся молебен, який правило відразу 4 священники і пам'ятник осв'ятили. Після цього відбулося покладання вінків до могили композитора. Вінок від президента України несли саме пластуни(!!!). Офіційне відкриття продовжилось замурування капсули з офіційним документом, що засвідчував сьогоднішню подію, в основу пам'ятника. Після цього Ющенко виступив з короткою промовою і попрямував прямо до пластунів(!!!). Йому навіть вдалося потиснути руку (запам'ятайте ці імена!) Юркові Наконечному, Сашкові Полякову та Сашкові Свистуну...а далі прибігла охорона і надзвичайно брутальним чином відтиснула нас від почесного пластуна(доречі Сашкові Свистуну він потиснув ліву руку, а потім ще й дав автограф)...тож сфотографуватись з ним, незважаючи на наше і його бажання, нам не вдалось, зате зробили декілька фотографій з пані Катериною. Цим все і закінчилось, втомлені, але хоча б з частковою сатисфакцією ми успішно добрели до автобуса і не менш успішно доїхали до Львова...