Футбольний змаг Хмельницьких.
Дійство почалось десь в 11:00. Збірка, відкриття... Все стандартно. Жеребкування... Хлопці і дівчата окремо.
Було 3 групи по 3 команди (хлопці), в дівчат було здається 2 групи.
Мушу зазначити, що якість футболу після осінньої спартакіади покращилась. Голів було більше, і сам футбол був кращим. В нашій групі були виговці і купчинці. Перший матч був з купчинцями, конкурентами за перше місце в групі. Матч видався складним, але команда грала впевнено і рівно увесь матч, що й принесло свої результати. Наприкінці матчу, гол забили ми після штрафного удару. Помилився воротар, виставляючи стінку. Перемога 1:0!
Другий матч був з виговцями. Оскільки хлопці-виговці були років 12-13, ми з ними грали дуже делікатно і перемогли малою кров’ю 1:0 знову!
Далі було гірше, не на полі, а поза ним.
Оскільки інтервали між матчами були дуже великі, я спитався дозволу у бунча піти додому і пообідати, бо до нашого матчу дуло ще година і 20 хвилин, той позволив. Пішов додому. Обідаю, телефонний дзвінок: ”Приходь! Наші вже грають!” Я був, м’яко кажучи, в шоці. Але не буду більше про це. Той матч, який я пропустив був з бульбами. Наша команда програла 2:0, ми не забили жодного гола, хоча мала цілу купу нагод, щоб відзначитись. Це був однин з трьох фінальних матчів. Бульби і хмелі зіграли 0:2. Залишився останній матч – Сагайдаки VS Хмелі.
Бажання їм „наклєпати” було у всіх після того, як вони з нами нечемно повелись. Потрібно було 3 м’ячі в їхні ворота, щоб бути переможцями турніру. Самовіддача на полі була шалена, ніхто не поступався в боротьбі кремезним хмелям. Під кінець першої половини матчу ми забили гол і це ще більше додало нам впевненості. Потім був другий гол! 2:0! За 2 хв до кінця матчу прийшли дядьки, які мали в той час грати футбол, здавалось вже все, перемога! Але ні, хмелі домовились ще за 2хв. Матч продовжився. На останній хвилині вони здобули право на кутовий і...з кутового забили гол прямим ударом, ніхто не зачепив м’яч, навіть, Ростик був злегка в шоці. Ось така халява попадається раз на 100 кутових, а якщо футболіст посередній, то й більше. Ось так...
На закритті всі учасники отримали по дермантиновому м'ячику і розійшлись.
Було 3 групи по 3 команди (хлопці), в дівчат було здається 2 групи.
Мушу зазначити, що якість футболу після осінньої спартакіади покращилась. Голів було більше, і сам футбол був кращим. В нашій групі були виговці і купчинці. Перший матч був з купчинцями, конкурентами за перше місце в групі. Матч видався складним, але команда грала впевнено і рівно увесь матч, що й принесло свої результати. Наприкінці матчу, гол забили ми після штрафного удару. Помилився воротар, виставляючи стінку. Перемога 1:0!
Другий матч був з виговцями. Оскільки хлопці-виговці були років 12-13, ми з ними грали дуже делікатно і перемогли малою кров’ю 1:0 знову!
Далі було гірше, не на полі, а поза ним.
Оскільки інтервали між матчами були дуже великі, я спитався дозволу у бунча піти додому і пообідати, бо до нашого матчу дуло ще година і 20 хвилин, той позволив. Пішов додому. Обідаю, телефонний дзвінок: ”Приходь! Наші вже грають!” Я був, м’яко кажучи, в шоці. Але не буду більше про це. Той матч, який я пропустив був з бульбами. Наша команда програла 2:0, ми не забили жодного гола, хоча мала цілу купу нагод, щоб відзначитись. Це був однин з трьох фінальних матчів. Бульби і хмелі зіграли 0:2. Залишився останній матч – Сагайдаки VS Хмелі.
Бажання їм „наклєпати” було у всіх після того, як вони з нами нечемно повелись. Потрібно було 3 м’ячі в їхні ворота, щоб бути переможцями турніру. Самовіддача на полі була шалена, ніхто не поступався в боротьбі кремезним хмелям. Під кінець першої половини матчу ми забили гол і це ще більше додало нам впевненості. Потім був другий гол! 2:0! За 2 хв до кінця матчу прийшли дядьки, які мали в той час грати футбол, здавалось вже все, перемога! Але ні, хмелі домовились ще за 2хв. Матч продовжився. На останній хвилині вони здобули право на кутовий і...з кутового забили гол прямим ударом, ніхто не зачепив м’яч, навіть, Ростик був злегка в шоці. Ось така халява попадається раз на 100 кутових, а якщо футболіст посередній, то й більше. Ось так...
На закритті всі учасники отримали по дермантиновому м'ячику і розійшлись.