День Моря
Субота 24 квітня. ЧХ і ЧМ організовували День Моря. Почалось дійство на Сихові у 96-ій школі. Там відбувався змаг з плавання, проте, Наш курінь у цьому виді програми не був представлений, адже ніхто з новоспечених пластунів не наважився прогуляти уроки у Львівському Фізико-математичному Ліцеї, а ветерани або були зайняті, або погано плавають.
Так ось почалось все (для Нас) перед центром творчості дітей та юнацтва Галичини. Всі команди… майже, були з велосипедами та роликами. До третьої години всі їздили вимахувались на великах і роликах, а от в 15:00 почалось дійство. Ну дійством це важко назвати, адже події розгортались на площі 100х200 метрів. З одної сторони не прийшлось далеко бігати, а з другої – всього на всього 5 точок не позволили Нам розігнатись. Перше завдання на велосипеді- проїхати на швидкість закручену трасу впорався найкраще за всіх наш товариш Андрій в яскравій футболці «LEGO», саме він проїхав від старту до фінішу найшвидше будучи одітим в керзаки.
Наступна точка була біля джерела, де треба було витягувати зубами предмети із наповненої водою мидниці. Ну з цим впорались легко. Потім була точка де Наш дорогий новоспечений СКОБ демонстрував свої навички володіння роликами (коли йому сказали, що він проїхав дистанцію не найшвидше, то Вася образився, але тепер все добре, бо він знає, що це був розіграш - він дійсно переміг ). Наступною точкою була стрільба з лука. Наш курінний… хіхікало виступив до зброї. Слід зазначити, що Каратник дуже старався, проте, лише кожен третій постріл був влучним... ну Нас називають як-не-як сагайдаками, а не лучниками чи стрілами. Також варто згадати ті 10 хвилин, що ми чекали інструктора (можливо тому ми і не перемогли, але це так деталі…)
Остання точка – переправа через ставок. Довелось знову чекати – досить довга черга. Проте це ніяк не вплинуло на Нашого нового лева, себто Юрка Добрянського. Він просто з надзвичайною швидкістю подолав шлях через ставок і повернувся назад, витративши при цьому 4 хв.
А далі фініш.
Після закінчення теренової гри, дехто пішов вболівати за рідні „Карпати”. (Карпати 1: 1 Іллічівець), а дехто залишився на урочисту частину.
О 18:00 почалась диско…гм-м-м, напевно все ж таки рокотека (мабуть ніхто не розрізняє чомусь ці два поняття). Спочатку всім здалось, що танцмайданчик дещо малий плюс ще мала к-сть людей всередині, тому багато хто пішов додому.
А найцікавіше почалось о 20:00. Гарна музика, нагородження, знову гарна музика сприяло хорошому гоцанню. Але знову ЛІВІ. Здається нікуди від тих гопів не дінешся, лізе і лізе, як мухи на … . Ну але це вже стара наболіла тема. Прийшлось пильнувати свій одяг, який був хаотично накиданий на підвіконники, бо не було вішаків. І десь перед 22:00 всі розійшлись, але перед тим було масове тріскання надувних синьо-білих кульок :).
Тепер і про наші досягнення.
Із самого початку ми вирішили не йти на „День моря”, бо запізно з”явились оголошення, проте шанс втерти носа виговцям та орликам …ух! Ми не могли такого пропустити. Нажаль, чи то нащастя їхніх команд там не було. Отож, ми взяли друге місце у змазі (тереновій грі) „У море ідуть найкращі”. Потім було нагородження у номінації „Super вітрильник”. Мені вдалось надлюдськими зусиллями взяти інтерв’ю у конструктора-моделювальника галеону Сигізмунда Августа, який поділив перше місце із (багато хто думає, що купленим на базарі) вітрильником з червоними вітрилами. Отже інтерв’ю:
C*arbon: Друже C*arbon ваш галеон переміг у номінації „Super вітрильник”. Які почуття, відчуття?
Андрій: Так. Дійсно приємно, але шкода, що мій галеончик поділив перше місце, а не був одноосібним переможцем.
C*arbon: Багато хто думає, що цей дерев”яний вітрильник був зроблений не руками пластунів, як Ти думаєш?
Андрій: Можливо і так, але не повезло тим, хто його купив, адже він буде стояти на станиці і тішити око КСПС, а не покупця.
C*arbon: Слушно. Ти галеон довго робив?
Андрій: Ні. У мене було три вечори, щоб „забацати” маленького. Хоча для повної і якісної роботи потрібно було б десь 15 вечорів. Прийшлось працювати до 01:00 на Четвер і на П’ятницю, а у ніч на Суботу я сидів до 04:00. Потім в 08:00 після нетривалого сну продовжив роботу.
C*arbon: Ну і як робилось? Весело було?
Андрій: Так звісно дуже „весело”. Прийшлось мені прогуляти контрольну в п”ятницю. Але взагалі то незважаючи на тяжкість роботи приємно щось творити.
C*arbon: Детальніше про роботу, будь ласка! Детальніше!
Андрій: Ну ти допитливий. У ночі на четвер і на п'ятницю працювалось досить легко, а от у ту довгу ніч… Ух! Більше не буду за таке братись (я про кораблик, а ви що подумали?). До 2-ої було все добре проте після почалось: щогли, троси, елементи декору. Ви, якщо бачили мою роботу помітили „високу” якість вітрил та відсутність елементів декору. Це все робилось нашвидкоруч. Щогли я робив із спиць для в'язання, а поперечки на щоглах…прийшлось спеціально серед ночі палити бенгальські вогні заради їхніх паличок. Довелось халявно прив'язувати поперечки до мачт. Довелось не робити ряди гармат по обидва боки мінісудна через брак часу, а нитки-троси це вже інша розмова… Зранку після короткого сну довелось прив'язувати вітрила до поперечок і самі поперечки до щогли. А потім тремтячими руками зв'язувати вітрила стараючись не зачепити інші, вже зв'зані докупи нитки. Це дуже тяжка і виснажлива робота, довелось цими ж тремтячими руками маневрувати поміж ниточками, це таке саме відчуття, коли ти складаєш 2000 кісточок доміно і чим далі тим важче і важче, вже не лише руки трусяться, а й сам починаєш нервувати і від злості труситись. Ножа б в руки точно пішов би в центр гопів різати :).
C*arbon: А твій кораблик вміє плавати?
Андрій: Не знаю, бо ще випробовував, але саме для цього я його і робив – заради плавання. Спеціально полакував його лаком для яхт. На мініпалубі зробив люк для камінців, оскільки щогли зроблені з металу, то я боявся, що він перевернеться. Треба буде його якось забрати зі станиці і пустити на воду.
C*arbon: Ну і як було після закінчення роботи?
Андрій: По-перше він ще не зовсім готовий, потрібна ще доробка, але вийшло досить цікаво, „ниткасто”. Відчув полегшення. Якщо не знати, що галеон недороблений, то він навіть непогано дивиться.
C*arbon: Ну і як приз? Грамоти?
Андрій: Приз не має значення, хоча він симпатичний (кораблик з ракушками-вітрилами). Грамоти також класні. Я ще кращих не бачив, але вони не врахували так само як і ми на ВПП СХ, що принтер не друкує жовте на синьому аркуші.
C*arbon: Дякую за вичерпну відповідь.
Андрій: І ще одне! Наш патрон Петро Конашевич-Сагайдачний, а не Петро-Конашевич Сагайдачний.
Ось таке-от інтерв”ю.
І врешті-решт ми отримали загальну перемогу на Дні Моря. Ур-р-р-ра-а-а!
Отримали карту Карпат та линву. Хороший подарунок до ССБВ *.
І на завершення:
ПОДЯКИ: Курінь ч.2. ім.. О. Степанівни висловлює величезну подяку за позичений велосипед на змазі „В море ідуть найкращі”.
Курінь ч. 14 ім. С. Крушельницької висловлює величезну подяку за надані на випробування „Переправа” рукавички.
ВИБАЧЕННЯ: Курінь ч. 14 ім. С. Крушельницької щиро вибачається за порвані рукавички надані на випробування „Переправа”, моєї меншої сестри.
ПОБАЖАННЯ: C*arbon просить ЧМ і ЧХ проводити на наступний раз більш помпезнішу теренівку.
C*arbon просить на наступний раз проводитьи також і дискотеки або хоча б роко-дискотеки.
Наш патрон Петро Конашевич-Сагайдачний, а не Петро-Конашевич Сагайдачний.
* ССБВ – міжкурінний табір Сагайдачних, Сірків, Виговців та Бульб.
мовна, орфографічна та стилістична коректа (с) ЯркО
Так ось почалось все (для Нас) перед центром творчості дітей та юнацтва Галичини. Всі команди… майже, були з велосипедами та роликами. До третьої години всі їздили вимахувались на великах і роликах, а от в 15:00 почалось дійство. Ну дійством це важко назвати, адже події розгортались на площі 100х200 метрів. З одної сторони не прийшлось далеко бігати, а з другої – всього на всього 5 точок не позволили Нам розігнатись. Перше завдання на велосипеді- проїхати на швидкість закручену трасу впорався найкраще за всіх наш товариш Андрій в яскравій футболці «LEGO», саме він проїхав від старту до фінішу найшвидше будучи одітим в керзаки.
Наступна точка була біля джерела, де треба було витягувати зубами предмети із наповненої водою мидниці. Ну з цим впорались легко. Потім була точка де Наш дорогий новоспечений СКОБ демонстрував свої навички володіння роликами (коли йому сказали, що він проїхав дистанцію не найшвидше, то Вася образився, але тепер все добре, бо він знає, що це був розіграш - він дійсно переміг ). Наступною точкою була стрільба з лука. Наш курінний… хіхікало виступив до зброї. Слід зазначити, що Каратник дуже старався, проте, лише кожен третій постріл був влучним... ну Нас називають як-не-як сагайдаками, а не лучниками чи стрілами. Також варто згадати ті 10 хвилин, що ми чекали інструктора (можливо тому ми і не перемогли, але це так деталі…)
Остання точка – переправа через ставок. Довелось знову чекати – досить довга черга. Проте це ніяк не вплинуло на Нашого нового лева, себто Юрка Добрянського. Він просто з надзвичайною швидкістю подолав шлях через ставок і повернувся назад, витративши при цьому 4 хв.
А далі фініш.
Після закінчення теренової гри, дехто пішов вболівати за рідні „Карпати”. (Карпати 1: 1 Іллічівець), а дехто залишився на урочисту частину.
О 18:00 почалась диско…гм-м-м, напевно все ж таки рокотека (мабуть ніхто не розрізняє чомусь ці два поняття). Спочатку всім здалось, що танцмайданчик дещо малий плюс ще мала к-сть людей всередині, тому багато хто пішов додому.
А найцікавіше почалось о 20:00. Гарна музика, нагородження, знову гарна музика сприяло хорошому гоцанню. Але знову ЛІВІ. Здається нікуди від тих гопів не дінешся, лізе і лізе, як мухи на … . Ну але це вже стара наболіла тема. Прийшлось пильнувати свій одяг, який був хаотично накиданий на підвіконники, бо не було вішаків. І десь перед 22:00 всі розійшлись, але перед тим було масове тріскання надувних синьо-білих кульок :).
Тепер і про наші досягнення.
Із самого початку ми вирішили не йти на „День моря”, бо запізно з”явились оголошення, проте шанс втерти носа виговцям та орликам …ух! Ми не могли такого пропустити. Нажаль, чи то нащастя їхніх команд там не було. Отож, ми взяли друге місце у змазі (тереновій грі) „У море ідуть найкращі”. Потім було нагородження у номінації „Super вітрильник”. Мені вдалось надлюдськими зусиллями взяти інтерв’ю у конструктора-моделювальника галеону Сигізмунда Августа, який поділив перше місце із (багато хто думає, що купленим на базарі) вітрильником з червоними вітрилами. Отже інтерв’ю:
C*arbon: Друже C*arbon ваш галеон переміг у номінації „Super вітрильник”. Які почуття, відчуття?
Андрій: Так. Дійсно приємно, але шкода, що мій галеончик поділив перше місце, а не був одноосібним переможцем.
C*arbon: Багато хто думає, що цей дерев”яний вітрильник був зроблений не руками пластунів, як Ти думаєш?
Андрій: Можливо і так, але не повезло тим, хто його купив, адже він буде стояти на станиці і тішити око КСПС, а не покупця.
C*arbon: Слушно. Ти галеон довго робив?
Андрій: Ні. У мене було три вечори, щоб „забацати” маленького. Хоча для повної і якісної роботи потрібно було б десь 15 вечорів. Прийшлось працювати до 01:00 на Четвер і на П’ятницю, а у ніч на Суботу я сидів до 04:00. Потім в 08:00 після нетривалого сну продовжив роботу.
C*arbon: Ну і як робилось? Весело було?
Андрій: Так звісно дуже „весело”. Прийшлось мені прогуляти контрольну в п”ятницю. Але взагалі то незважаючи на тяжкість роботи приємно щось творити.
C*arbon: Детальніше про роботу, будь ласка! Детальніше!
Андрій: Ну ти допитливий. У ночі на четвер і на п'ятницю працювалось досить легко, а от у ту довгу ніч… Ух! Більше не буду за таке братись (я про кораблик, а ви що подумали?). До 2-ої було все добре проте після почалось: щогли, троси, елементи декору. Ви, якщо бачили мою роботу помітили „високу” якість вітрил та відсутність елементів декору. Це все робилось нашвидкоруч. Щогли я робив із спиць для в'язання, а поперечки на щоглах…прийшлось спеціально серед ночі палити бенгальські вогні заради їхніх паличок. Довелось халявно прив'язувати поперечки до мачт. Довелось не робити ряди гармат по обидва боки мінісудна через брак часу, а нитки-троси це вже інша розмова… Зранку після короткого сну довелось прив'язувати вітрила до поперечок і самі поперечки до щогли. А потім тремтячими руками зв'язувати вітрила стараючись не зачепити інші, вже зв'зані докупи нитки. Це дуже тяжка і виснажлива робота, довелось цими ж тремтячими руками маневрувати поміж ниточками, це таке саме відчуття, коли ти складаєш 2000 кісточок доміно і чим далі тим важче і важче, вже не лише руки трусяться, а й сам починаєш нервувати і від злості труситись. Ножа б в руки точно пішов би в центр гопів різати :).
C*arbon: А твій кораблик вміє плавати?
Андрій: Не знаю, бо ще випробовував, але саме для цього я його і робив – заради плавання. Спеціально полакував його лаком для яхт. На мініпалубі зробив люк для камінців, оскільки щогли зроблені з металу, то я боявся, що він перевернеться. Треба буде його якось забрати зі станиці і пустити на воду.
C*arbon: Ну і як було після закінчення роботи?
Андрій: По-перше він ще не зовсім готовий, потрібна ще доробка, але вийшло досить цікаво, „ниткасто”. Відчув полегшення. Якщо не знати, що галеон недороблений, то він навіть непогано дивиться.
C*arbon: Ну і як приз? Грамоти?
Андрій: Приз не має значення, хоча він симпатичний (кораблик з ракушками-вітрилами). Грамоти також класні. Я ще кращих не бачив, але вони не врахували так само як і ми на ВПП СХ, що принтер не друкує жовте на синьому аркуші.
C*arbon: Дякую за вичерпну відповідь.
Андрій: І ще одне! Наш патрон Петро Конашевич-Сагайдачний, а не Петро-Конашевич Сагайдачний.
Ось таке-от інтерв”ю.
І врешті-решт ми отримали загальну перемогу на Дні Моря. Ур-р-р-ра-а-а!
Отримали карту Карпат та линву. Хороший подарунок до ССБВ *.
І на завершення:
ПОДЯКИ: Курінь ч.2. ім.. О. Степанівни висловлює величезну подяку за позичений велосипед на змазі „В море ідуть найкращі”.
Курінь ч. 14 ім. С. Крушельницької висловлює величезну подяку за надані на випробування „Переправа” рукавички.
ВИБАЧЕННЯ: Курінь ч. 14 ім. С. Крушельницької щиро вибачається за порвані рукавички надані на випробування „Переправа”, моєї меншої сестри.
ПОБАЖАННЯ: C*arbon просить ЧМ і ЧХ проводити на наступний раз більш помпезнішу теренівку.
C*arbon просить на наступний раз проводитьи також і дискотеки або хоча б роко-дискотеки.
Наш патрон Петро Конашевич-Сагайдачний, а не Петро-Конашевич Сагайдачний.
* ССБВ – міжкурінний табір Сагайдачних, Сірків, Виговців та Бульб.
мовна, орфографічна та стилістична коректа (с) ЯркО